Назад

Номінанти M17 Sculpture Prize: Тарас Попович (Львів)

22.06.2020

Тарас народився 1991 року у Львові. Магістерське звання здобув у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі монументально-декоративної скульптури, а потім там само штудіював теорію та історію мистецтв в якості аспіранта. Проте цієї обізнаності йому для сучасних практик виявилося замало, тож він постійно розширює її різноманітними знаннями – то з дизайну, то з медіаарту, а то й з підприємництва. Шукаючи у пам’яті перехрестя, на якому його перестріла доля скульптора, Тарас згадує дитинство і родинний вплив.

«Можливо, батьки посприяли. Вони завжди підштовхували думати і робити, що подобається. А до того ж мій дід був скульптором – про цю професію я знав з дитинства».

Скульптури Тараса Поповича – це постійний пошук. Сам він каже, що для нього процес створення робіт – то ніби гра, «ніби конструктор для дітей», який він дуже полюбляє.

«Цей процес не набридає, не втомлює, а з часом тільки все більше і більше захоплює. Є можливість реалізувати будь-який об’єкт. Все обмежується лише твоєю уявою. А вигадаєш форму, якої не існувало до того, – і цей об’єкт стає реальним. Магія!»

Результати Тарасових ігор бувають дуже різними. Тут і скульптури-символи, в яких масштаби сенсів і образів значно більші за об’єми матеріальних форм; і скульптури-загадки, що не мають відповідників, і є намаганням розширити наше сприйняття.

«Третя площина – це додаткові можливості для вираження, змога задіяти простір і світло. Люблю з цим працювати».

На питання про долю естетичного/соціального/політичного складників у своїй творчості Тарас відповідає, що його скульптури – то найперше естетика. Однак, дивлячись на перелік проєктів, у яких скульптор бере участь, одразу бачиш: він не той митець, чиє життя минає у «башті зі слонової кістки». Так, у 2015 році разом з іншими випускниками ЛНАМ він заснував мистецьке угрупування 162, яке прагне осучаснити пластичну мову, що «лунає» з публічних майданчиків. У складі цієї групи або поза нею Тарас не ставить за пріоритет виставлятися у галереях, місця виставок для України все більш «нестандартні»: готельний або парковий комплекс, фортечна галерея, міська площа…

«Зараз мене дуже цікавить скульптура у громадському просторі. Там можна досягти великої взаємодії з глядачем».

Крім того, на початку 2020 року Тарас став героєм серії «Я змінюю Україну» від BBC News Ukraine, де розповів про свій досвід незвичного вчителювання: він навчає незрячих людей мистецтву скульптури та, серед іншого, мріє одного дня відкрити свою школу для незрячих.

«Все, що відбувається в житті міста, країни, особистому, впливає на мене, незалежно від того, хочу/задумуюсь я про це чи ні. І цей вплив значущих подій – це саме те, що відрізняє мене від такого ж митця в іншому куточку світу. Думаю, часто можна сказати, що чим більше значущих подій відбувається поруч з митцем, який живе в Україні, тим більш Українське мистецтво у нього виходить».

До шорт-листа номінантів на здобуття премії M17 Sculpture Prize Тарас увійшов із проєктом «Лабіринт часу».

Автор про концепцію свого проєкту: «Поки що немає відповіді, чому час безупинний, але він однонапрямний і завжди протікає від минулого до майбутнього. Різниця між минулим і майбутнім є принциповою – у нашій скульптурі ми разом з глядачем спробуємо це перевірити. <…> За задумом, якщо глядач зайде до зведеного лабіринту і блукатиме ним, приміром, 1 грудня 2020 о 9:00, а потім повернеться 1 грудня 2021 о 9:00, він зможе побачити не лише своє відбиття у 2021, але також і себе за рік до того».

Коментує експертка Відбіркового журі Премії та кураторка M17 Sculpture Project Катерина Рай: «Це цікавий проєкт, який, окрім основної теми, також розробляє питання, що з розвитком мережі Інтернет та упровадженням новітніх технологій стають дедалі гострішими: стосовно цінності інформації та намагання впіймати момент».

РОБОТИ:

 

Побачити, в якій формі втілиться «Лабіринт часу» Тараса Поповича, ви зможете на виставці робіт номінантів і номінанток M17 Sculpture Prize у ЦСМ М17. Подробиці згодом!

Наступна публікація

Усі публікації
Інтерв'ю з Андрієм Адамовським // Дослідницький проєкт «PROколекції»

Інтерв'ю з Андрієм Адамовським // Дослідницький проєкт «PROколекції»

25.06.2020
Усі публікації