З біографії Анатолія Криволапа: український мотив 2000-х

Знайшовши для себе «місце сили» у Засупоївці, Криволап визначив напрям подальшого руху: це була глобальна ідея відродження й створення українського пейзажу, принципово не міського.

В Засупоївці митець зрозумів, що пейзаж цікавий йому як «великий проєкт», який необмежений ані в часі, ані в періодичності. Він відчув у такому завданні великий простір діяльності й розмай можливостей. Так, у 2000-2004 роках художник працює паралельно над двома важливими для себе темами: продовжує пошуки в абстрактному живописі й водночас починає дослідження українського пейзажу на новому рівні.

«Абстракція відкрила мені зовсім інші горизонти, нові відчуття. Коли я переїхав жити в село, мені захотілося чогось справді українського, може, навіть гоголівського. І я свідомо повернувся до пейзажного живопису на основі абстрактного досвіду. Я залишаюсь вірним абстракції, адже вважаю, що на даний момент абстракція – найцікавіше, що людство створило в мистецтві. Це мова живопису, не обтяжена ідеологією,» – Анатолій Криволап.

«Готуючись до виставок [на початку 2000-х років], митець виходив із концепції, що “пейзаж нового покоління базується на сучасному сприйнятті знаків і символів, які дають миттєве прочитання теми”. Вважав, що він має неодмінно бути індивідуальним, однак зберігати дух традиційного пейзажу, створеного класиками української реалістичної школи й образами народного мистецтва.

В картинах, нюанси певних станів природи можна простежити шляхом змін пластичних і живописних ідей завдяки кольоровим і фактурним варіаціям.

Тут не обійшлося без абстракції, що стала стрижнем творчої долі митця,» – відмічає Олеся Авраменко в авторському виданні «Криволап. Метафізика чистого кольору».

«Його хати, льохи, скирти, коні змальовані позачасово й антидокументально, людські постаті не одинокі – усамітнені. Простір інтерпретується як вселюдський інтер’єр, життєві сходинки. А фігуративний натяк персонажа дістає імперсонального сенсу. Рухобіг життя сполучається з Вічним – це одна з таємниць сільського життя без метушні… Роздуми над вартістю земного життя, перемога над оповідальністю, мова притчі, фокусування думки та енергії на духовному стані природи й людини,» – зазначає мистецтвознавець Ігор Диченко про цей період в творчості митця.

В ЦСМ М17 продовжується виставка А. Криволапа «Першообрази». Проєкт триває до 7 липня 2024 року.

Адреса: м. Київ, вул. В. Антоновича, 102-104

вівторок-неділя з 11:00 до 20:00

Вхід на виставку платний

Повна вартість квитка = 100 грн

Пільговий = 70 грн

Придбати квиток можна за посиланням.