Виставковий проєкт «Хмарне сховище»

«Хмарне сховище»
Виставковий проєкт

Організатори:

• Національна академія мистецтв України, 
• Інститут проблем сучасного мистецтва, 
• Центр сучасного мистецтва M17

19 березня 2026 року Центр сучасного мистецтва М17 відкриває другу частину масштабного проєкту «Хмарне сховище» в межах XVІІ платформи культурних ініціатив «Новітні спрямування». Це стане другою виставкою в рамках проєкту, що проходить у трьох інституціях в Києві: в Національній академії мистецтв України, Центрі сучасного мистецтва М17, та Інституті проблем сучасного мистецтва. 

«Хмарне сховище» актуалізує суспільну дискусію про мистецтво як спосіб осмислення минулого, несинхронність історії та колективної пам’яті, крихкість культурної спадщини, війну як чинник формування нової пам’яті в Україні та межі цифровізації людського досвіду.

Кураторська концепція: 

Легенда про Александрійську бібліотеку, в якій згоріли найцінніші праці античних філософів, доводить, що варто будувати не одну найкращу бібліотеку, а тисячі — по всьому світові. Сьогодні, з новою хвилею варварства, що охопила світ, ця стратегія досі залишається актуальною. Але під загрозою не лише носії інформації, а й носії культури.

Якщо архіви можна оцифрувати, то колективну пам’ять поки що не можна цілком «залити» у хмару. Адже колективна пам’ять — це не лише про інформацію, а й про те, як ми сприймаємо наше минуле і що в ньому вважаємо правдою, а що — брехнею.

У цьому сенсі однією з головних функцій мистецтва завжди було нагадування. Починаючи від наскельних малюнків і до віртуальної скульптури, воно звертає нашу увагу на жахливе і прекрасне, на величне і мізерне, на те, що важко забути, і те, що варто пам’ятати.

Водночас мистецтво нагадує, що пам’ять не є сталою. Вона змінюється не лише залежно від поглядів на окремі фрагменти історії, а й від рівня їхнього усвідомлення або деталізації в людській уяві. Не всі події минулого добре задокументовані, але відстань у часі не обов’язково є перешкодою для відновлення істини. Деякі таємниці розкриваються, як в археології, лише після тривалого аналізу та перевірки всіх даних.

Те, що колись здавалося другорядним, може стати ключовим, а те, що вважалося беззаперечною істиною, не завжди проходить перевірку новими фактами. В історії чимало прикладів, коли тих, кого за життя недооцінювали або піддавали репресіям, з часом визнавали найпомітнішими постатями своєї епохи.

Проте за кожним таким «перевідкриттям» стоять конкретні люди: дослідники, архівісти, родини, які всупереч заборонам і байдужості зберігали документи, твори чи спогади. Без їхньої часто непомітної праці жодне подібне визнання не стало б можливим.

Завдяки таким зусиллям у колективну пам’ять тепер повертаються постаті «розстріляного відродження». Зростає суспільний інтерес до забороненого в радянський час українського авангарду, а фонди, що десятиліттями мали гриф секретності, відкриті для досліджень і цифровізації. Водночас триває процес меморіалізації імен героїв Революції Гідності та російсько-української війни.

Цифрова епоха значно розширила можливості фіксації дійсності. Фотографії, відео, голосові повідомлення та дописи з часом утворюють особисті архіви, для яких постійно потрібно збільшувати місце на диску або в інтернет-сховищі. Втім пам’ять визначається не тільки збереженими фактами, а й тим, як вони осмислюються та впливають на становлення світогляду та ідентичності.

Сьогодні, у часи війни в Україні, пишеться нова сторінка не лише історії, а й колективної пам’яті, у якій найціннішим є спільний досвід подолання важких випробувань. Цю пам’ять не можна уразити ракетами або дронами, бо вона не локалізована в одному окопі чи сховищі. Вона всюди, де люди пам’ятають, хто прийшов до нас із війною і якою ціною нам дається свобода.

В експозиції М17 можна буде побачити твори наступних митців:

Світлана Аграновська, Артем Андрейчук, Наталія Антипіна, Олександр Антонюк, Льова Бай, Поліна Вербицька, Анна Вехник, Ірина Водолажченко, Юлія Голуб, Софія Голубева, Софія Горбачевська, Олена Гром, Петро Гронський, Діана Демяненко, Маргарита Дубовська, Оксана Жарун, Світлана Житня, Валерія Зиміна, Оля Коваль, Анна Костомарова, Аліса Кулеш, Андрій Куніцин, Олена Курзель, Костянтин Ліберов, Анастасія Літвінова, Богдан Локатир та Маргарита Журунова, Володимир Любий, Анастасія Мамай, Марія Матієнко, Сергій Мельниченко, Анна Миронова, Єлизавета Обуховська, Валерія Осіна, Крістіна Отчіч-Черняк, Уляна Пашкова, Івана Полякова, Юлія Попіка, Валентина Притула, Михайло Рай, Катерина Савчук, Наталія Сацик, Богдан Середяк, Юлія-Анна Симончук, Вероніка Синенька, Єва Сігачова, Милана Стадна, Влад Третяк, Єва Фоміцкі, Дар’я Хожай, Олена Цілуйко, Нікіта Цой, Марія Чаркіна, Олег Чорний та Геннадій Хмарук, Юлія Шибіркіна, Ніка Шумейко, Марина Щегельська, Каміла Янар та Софія Гера, GO.RA, Yurko Gutsulyak, Instytut Avtomatyky, slinko.

Відбір робіт для виставкового проєкту в інституціях здійснювався шляхом open call, під час якого митці з України та з-за кордону подавали свої роботи. Загалом було отримано більше 600 заявок. 

Проєкт «Хмарне сховище» продовжує формат міжінституційної співпраці, який для ЦСМ М17 став послідовною практикою. Разом з Інститутом проблем сучасного мистецтва та Національною академією мистецтв України було реалізовано два масштабні виставкові проєкти, що розгорталися у трьох просторах і формували спільну, але багатоголосу мистецьку розмову.

У 2023 році таким став виставковий проєкт «Концентрація волі», який осмислював досвід війни та українське розуміння волі, а у 2024-2025 роках цю співпрацю продовжив проєкт «Формула витривалості», що зосередився на щоденних практиках стійкості та здатності українського суспільства адаптуватися до тривалого життя в умовах війни. «Хмарне сховище» став третім проєктом у цій послідовності.

Куратори: Андрій Сидоренко, Ірина Яцик

Керівники проєкту від інституцій:

Андрій Пучков (НАМ України), Наталія Шпитковська (ЦСМ M17), Ігор Абрамович (ІПСМ)

Виставковий проєкт в ЦСМ М17 відбувається за підтримки фонду Adamovskiy Foundation.

Відкриття відбудеться 19 березня о 18:30

Адреса: м. Київ, вул. В. Антоновича, 102-104

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації

Зареєструватися на відкриття можна за посиланням: https://nethunt.com/service/automation/forms/69a6cf3fe468eff5af775573

Заявки на акредитацію будь ласка надсилайте на електронну адресу info@m17.artcult.org.ua, із зазначенням прізвища, імені та по батькові журналіста, назви видання, контактного телефону, електронної адреси.

Національна академія мистецтв України (НАМУ) – самоврядна наукова установа, яка сприяє збереженню та продовженню традицій в галузі мистецтва, мистецтвознавства та культурології, а також підтримці мистецької освіти та наукової спільноти України. Під керівництвом НАМУ функціонують освітні та дослідницькі інституції. 

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України (ІПСМ НАМ України) – єдина науково-дослідна установа в Україні, що здійснює фундаментальні наукові дослідження у галузі всіх видів сучасного мистецтва, практичні і пошукові студії, спрямовані на розвиток професійного сучасного мистецтва й архітектури, впровадження нових мистецьких технологій і практик, розвиток національної культури, підготовку та видання монографій і збірників наукових праць із магістральних напрямів наукової діяльності Інституту. Заснований ІПСМ у 2001 році.

Центр Сучасного Мистецтва М17 – культурна інституція, простір діалогу для фахових кіл, платформа для вивчення і дослідження історичних і сучасних культурних процесів. Разом з українськими та міжнародними експертами, ЦСМ М17 прагне навчати і надихати українське суспільство, через виставки, різноманітні мистецькі та освітні практики сприяти його позитивній трансформації. ЦСМ підтримує художні експерименти, колаборації та міжнародні обміни для експертів і митців різних напрямів для інтеграції українського мистецтва до світового контексту. 

Фонд Adamovskiy Foundation – неприбуткова організація, заснована бізнесменом Андрієм Адамовським у 2018 році. Діяльність фонду спрямована на збереження та вивчення культурної спадщини України та країн Східної Європи. Місія Фонду – популяризація культури та мистецтва як запоруки сталого і цивілізованого розвитку суспільства. Фонд бере активну участь в організації та підтримці виставкових проєктів, видавничих ініціатив, освітніх та дискусійних платформ, міжнародних форумів та експертних сесій.