Енергія автора, передана пружині, затиснутою між двома фіксаторами, являє собою чисте мистецтво, де сама пружина грає суто номінальну роль, виконуючи функцію своєрідної картинної рами та не є частиною твору. Стиснута пружина позначає одиницю людино-години, енергію, життя, які розвіються, варто тільки звільнити пружину від фіксаторів. Таке перетворення асоціюється зі звільненням, просвітленням, ентропією, смертю людини і розвіюванням його праху за вітром. Якщо хтось захоче звільнити пружину власними руками, енергія, збережена в ній, перейде в цю людину, здійснюючи фізичну взаємодію автора і глядача.