- Main
- Роботи митців
- Коріння без ґрунту
Вехник Анна
«Коріння без ґрунту» — інсталяція, що досліджує втрату ендемічних рослин Сходу України внаслідок війни та екологічних катастроф, зокрема руйнування Каховської ГЕС. Робота звертається до ландшафту як до носія пам’яті: зникнення середовища означає зникнення форм життя, які неможливо відтворити поза конкретною територією.
У центрі роботи — образ коріння, відокремленого від ґрунту. Воно постає не лише ботанічним елементом, а радше знаком порушеного зв’язку між організмом і середовищем, у якому він міг існувати. Ендемічні рослини Сходу України — зокрема волошка перлиста, ковила донецька, деревій голий, дзвінець крейдовий та інші — є прикладами форм життя, що виникли в унікальних умовах і не можуть бути повноцінно відтворені поза ними.
Інсталяція ставить під сумнів саму можливість збереження такого досвіду. Спроба зафіксувати або «заархівувати» зниклий ландшафт неминуче створює лише його умовну, штучну модель.
Анна Вехник — художниця, що працює з живописом, інсталяцією, ленд-артом та експериментальними техніками. У своїй художній практиці вона досліджує внутрішній досвід людини, крихкість існування та взаємодію особистості із соціальними структурами й природним середовищем. Її роботи часто виникають із особистих переживань і спостережень за реальністю, поєднуючи інтимні стани з ширшими соціальними та екологічними темами.
У своїх проєктах художниця працює з метафоричними образами, символічними матеріалами та просторовими композиціями, створюючи ситуації, в яких глядач стикається з питаннями присутності, пам’яті та втрати. Вона експериментує з різними медіа — від живопису до інсталяції та відеоарту, досліджуючи, як матеріал і форма можуть передавати складні емоційні й філософські стани.
Значну увагу у своїй творчості Анна приділяє темам війни та її впливу на людину й довкілля. У роботах вона звертається до досвіду вимушеного переселення, втрати дому та зникнення природних ландшафтів. У проєкті «Коріння без ґрунту» художниця осмислює зникнення ендемічних рослин Сходу України внаслідок війни та екологічних катастроф, використовуючи образ рослини як метафору пам’яті, крихкості життя та втрати середовища.