Олександр Чекменьов — один з важливих представників сучасної української фотографії.
Захопився цією практикою ще школярем, відвідував фотокружок. Почав професійно освоювати фах фотографа в 1988 році, в місцевому фотоательє в Луганську. Після повернення з армії влаштувався фотографом в 1993 на Луганський художньо-виробничий комбінат. В 1997 переїхав до Києва, де і мешкає нині.
Значна частина його доробку — це унікальний архів життя України (особливо її Сходу) 1990х років в усій жорсткості тогочасної соціально-політичної ситуації. Втім, Чекменьова цікавить не просто абстрактна “доба” — для нього важливі її герої. Він портретує їх з нищівним документалізмом, що поєднується з щирим інтересом до історій людей та розумінням їх характеру і способу мислення (проекти Люди вулиць, 1994-1999, Швидка, 1994-1995, Паспорт, 1995 та інш.).
Поряд з цим автор створює і серії, присвячені чинній ситуації в країні, охоплюючи як нещодавні події в Україні та їх наслідки (Євромайдан, 2014, War–Torn, 2014-2015, Війна на Донбасі, 2014-2016, Видалені, 2018-2020). Учасник UPHA– об’єднання «Українська фотографічна альтернатива». В 2014 році отримав Гран-прі «Фотограф року».
Роботи зберігаються в приватних колекціях та збірках “Мистецького Арсеналу” (Київ, Україна), Віттеньского музею та Людвіг музею (Німеччина). Автор фотокниг “Донбас” (2011), “Паспорт” (2017), “Лілії” (2020) та “Швидка допомога” (2021).