- Main
- Роботи митців
- Плівки з передової: фотографії, листи і артефакти Українських військових, 2025
Мельниченко Сергій
На початку 2025 року, після того, як майже весь 2024 я працював над документальним проєктом «Попід Дніпром», у мені ще більше визріла потреба передати правду та реалії війни. Проте час не дозволяв робити часті виїзди на фронт до наших військових.
Тоді я вернувся до компанії FOTOVRAMCI, поділившись ідеєю нового проєкту – надіслати одноразові плівкові камери українським військовим на різні напрямки фронту, аби вони самі фіксували своє життя, побут і роботу. Компанія підтримала мене й надала 25 камер для реалізації задуму, за що я неймовірно вдячний. Саме так у лютому 2025 року все й почалося.
Проте проєкт не обмежився лише фотографіями. Разом із камерами я просив своїх героїв повертати їх з невеличким артефактом — тим, що вони самі оберуть, — та листом, написаним від руки. Таким чином я зібрав не просто щоденник буднів різних військовослужбовців. Це стало цілою історією особистих переживань, драм і спогадів.
Я зібрав артефакти, які залишаться в історії нашої країни після перемоги й нагадуватимуть про ці складні часи. Разом із фотографіями вони формують своєрідну антологію наших героїв і героїнь, які боронять суверенітет та незалежність України.
Я щиро сподіваюся, що після завершення війни всі учасники цього проєкту будуть живі. Адже кожен із них став для мене значно більшим, ніж просто учасник — вони стали справжніми друзями.
Сергій Мельниченко – фотограф, викладач, куратор
Народився у 1991 році в Миколаєві, Україна.
У юності здобув звання Майстра спорту міжнародного класу зі спортивних бальних танців (2005).
У 2014 році закінчив Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю “Інженерія комп’ютерних систем” (2008–2014) м. Миколаїв.
У 2025 році здобув другу вищу освіту, отримавши ступінь магістра з культури та мистецтва за спеціальністю “Аудіовізуальне мистецтво та продюсування” у Харківській державній академії культури.
Український візуальний митець, чия творчість поєднує концептуальну, постановочну та документальну фотографію. Свій шлях у фотографії він розпочав у 2009 році, а вже менш ніж за десятиліття став першим українцем, який здобув престижну премію Leica Oskar Barnack Award Newcomer (2017, Берлін).
У 2018 році, у віці 26 років, він заснував школу концептуальної та арт фотографії MYPH (Mykolaiv Young Photography), яка з часом перетворилася на динамічну платформу, що об’єднує фотошколу, спільноту митців, галерею, агентство, видавництво, журнал “525 by MYPH” і премію з фотографії MYPH Photography Prize. В 2019 була заснована ГО «МІФАРТ».
Мельниченко взяв участь у понад 200 персональних і групових виставках, ярмарках та фестивалях у всьому світі, а також видав 14 фотокниг – як особистих, так і у співпраці з MYPH. Він також є організатором і куратором понад 60 виставок та проєктів, у яких презентовано роботи студентів MYPH у різних країнах.
Сергій є членом Української фотографічної альтернативи (UPHA) та Української асоціації професійних фотографів (UAPP).
Серед його нагород Leica Oskar Barnack Award Newcomer (2017, Берлін), перемоги та призові місця у всеукраїнській премії «Фотограф року» (2012, 2013, 2016, Київ), Золота камера (2012, Київ). Він також був фіналістом таких конкурсів, як Krakow Photomonth, Pinchuk Art Centre
Prize, Off_Festival Bratislava, DEBUTS, Kolga Tbilisi Photo Award, Batumi Photodays та інших.
У 2020 та 2023 роках був номінований на Foam Paul Huf Award.
Учасник провідних міжнародних ярмарків: Paris Photo, Volta Art Fair, Photo L.A., Photo Basel, Unseen. З 2025 року Сергій Мельниченко та школа MYPH виступають номінаторами премії Leica Oskar Barnack Award.
Роботи Сергія зберігаються у приватних і публічних колекціях у США, Гонконзі, Україні, Польщі, Франції, Німеччині, Бельгії, Литві, Чехії, Японії, Нідерландах, Італії, Швейцарії, Китаї та інших країнах.
У 2022–2023 роках дві його серії були придбані фондом Alexander Tutsek-Stiftung (Мюнхен), чия колекція включає роботи Роберта Раушенберга, Ай Вейвея, Нен Голдін, Жен Хана, Томаса Штрута, Себастьяна Сальгадо, Надава Кандера, Ло Ян, Піксі Ляо та інших.
У 2022 році був відібраний до участі в платформі європейської фотографії FUTURES, номінований галереєю ISSP (Рига, Латвія).
У 2023–2024 роках став стипендіатом річної програми «Alexander Tutsek Photography Grant» (Мюнхен, Німеччина)
У 2024 році його серія “Tattoos of War” увійшла до постійної колекції музею фотографії Кійосато «K*MoPA», Японія.
Громадські відзнаки:
- 2023 – почесний нагрудний знак «За сприяння війську» від Головнокомандувача