Рудешко Костянтин

Відео про митця та роботи можна переглянути за посиланням.

Минуле і майбутнє — єдине та ціле. Але занадто абстрактне і тому вислизає із нашого сприйняття, адже всі наші органи чуття зосереджені виключно на теперішньому моменті. 

П’яти органів перцепції достатньо лише для взаємодії зі світом тут і зараз. Ми бачимо, щоб читати, чуємо, щоб сприймати звуки, відчуваємо на дотик, щоб торкатися фізичних об’єктів. Але як відчути те, що позбавлене форми? Як почути те, що не прозвучало? Як прочитати те, що ще не написано?

Чи може людина вийти за межі своїх п’яти органів чуття? Переступити кордони матеріального сприйняття і заглянути у трансцендентний світ?

Моя відповідь — так. Але тільки за однієї умови: людина сама має стати частиною цього невидимого світу. Саме ця здатність переступати поріг теперішнього об’єднує провидця, митця і винахідника. Їх спільна риса — вміння виходити за рамки догматичного сприйняття. Їхня справжня місія — відкривати нові горизонти та робити неможливе можливим.

Представлений проєкт — це експеримент і гра зі сприйняттям глядача. Це проєкт, який запрошує зазирнути за зворотний бік дуже простих двовимірних форм і відкрити за ними об’єм — третій вимір — те, що при поверхневому погляді залишається невидимим. Це як побачити шестерні глобального годинникового механізму за пласким циферблатом часу, де теперішнє — лише мить, а минуле і майбутнє — абстракція.

Через гру світла, тіні та структури створюється відчуття руху і глибини. Це не просто візуальний досвід, а запрошення до роздумів про те, як ми сприймаємо Всесвіт. Можливо, те, що ми вважаємо завершеним і зрозумілим, насправді є невід’ємною частиною багатовимірного та нескінченного.

Час зникає і залишається лише нескінченний досвід.