- Main
- Роботи митців
- Точка розколу
Попов Сергій

“Точка розколу” є історичним об’єктом, який має пряме відношення до історичної події 2013 року, коли відбувся громадський демонтаж пам’ятника Леніну, який було встановлено на перетині вулиці Хрещатик та бульвару Тараса Шевченка. Подія відбулася 8 грудня 2013 року близько 18:00, під час Євромайдану. Об’єкт є уламком гранітної плити, котра була розколота при падінні пам’ятника, а саме “головою Леніна”.
Момент повалення пам’ятника та розколу ним плити неймовірно та концептуально пов’язується з гіпотезою американського політолога та соціолога Самуеля Гантінгтона про моделі конфліктів у період після Холодної війни. Уперше гіпотеза була оприлюднена ним на лекції в Американському інституті підприємництва 1992 року, пізніше – опублікована в книзі «Зіткнення цивілізацій і перебудова світового порядку» (The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order) 1996 року.
Незважаючи на релігійний аспект його гіпотези ліній розколу відносно колишнього СРСР та України, момент повалення пам’ятника є, вже історичним, підтвердженням несприйняття російського царизму, як цивілізаційного концепту життя. Відбувся не громадський демонтаж одного з тисячі СРСР-івських Лєнінов, почався демонтаж великої брехні та знущання народів колишнього СРСР. Відбулося це в Києві, завдяки волі до свободи народу України.
“Точка розколу” – артефакт, уламок гранітної плити, в якому зафіксовано волю та зусилля всіх поколінь українського народу в боротьбі проти імперської Росії. Саме цей гранітний камінь буде утримувати в собі цю волю та зусилля на рівні молекулярного напруження в структурі каміння, які виникли після удару по ньому поваленим пам’ятником.
Уламок було вилучено з місця події наступного дня після демонтажу пам’ятника Леніну. Експонувався на виставках у 2014 році в ІПСМ, без обробки; в 2018 році на виставці “Точка” в галереї “INVOGUE”, Одеса; в 2019 був представлений на KyivArtWeek.

Випускник Харківського національного аерокосмічного університету у 2002 році.
З 2005 року співзасновник мистецької групи “SOSka”.
У 2015-2016 роках учасник художнього колективу «Альянс22».
З 2017 року співзасновник художньої організації “KNO | Київ Non Objective”. Живе і працює у Києві, Україна.
Нагороди
2007 – премія молодого художника від CEE Henkel Art Award. Відень. Австрія.
2008 р. – програма KulturKontaktAustria, Відень. Австрія.
2010 р. – проект CHIOC, Кишинів. Молдова.
2011 р. – GuestRoomMaribor, Марібор. Словенія.
2014 – проект CHIOC, Кишинів. Молдова.
Кураторські проєкти
2019 – «Велике коло». Міжнародний арт-проект. M17 Art Center. Київ, Україна.
2018 рік – «Ікони \ ідеали». Проект KNO Lab.Space. Музей Михайла Булгакова. Київ, Україна.
2016 рік – «Via Line». Безлімітний арт-фонд. Київ, Україна.
2012 р. – «Навколишнє середовище». Документальна виставка про художні рухи у Харкові.
ТПП “Фабрика”. Москва, Росія.
2010 р. – «Резюме». Галерея «Лавра». Київ, Україна.
Персональні виставки
2016 – «Видиме / Невидиме», кураторський проект Aliance22, Музей Михайла Булгакова, Київ,
Україна.
2015 – «Розрив», кураторський проект Aliance22, Музей Михайла Булгакова, Київ,
Україна.
2014 – «Знаки суспільства», кураторський проект Aliance22, Музей Михайла Булгакова, Київ,
Україна.
2013 р. – «Шари. Інструкції Множина ». Галерея «Мистецький Арсенал». Київ, Україна. 2006 р. – «Prêt-à-Porter». Галерея-лабораторія “SOSka”. Харків, Україна.