Сидоренко Віктор

Народився 1953 в Талдикоргані (Казахстан) у сім’ї репресованих сталінським режимом.

Освіта

Після закінчення середньої школи і обов’язкової служби в армії вступає до Харківського художньо-промислового інституту (Харківська державна академія дизайну і мистецтв), який в 1979 році закінчив із червоним дипломом. Учень професора, лауреата Державної Премії СРСР Бориса Косарева, у 1981 році стає аспірантом творчих майстерень АХ СРСР (науковий керівник — академік, професор Сергій Григор’єв).

Творчий шлях

У 1992 отримує звання заслуженого діяча України, в 1998 — народного художника України.

У 2001 засновує Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, який здійснює фундаментальні наукові дослідження в галузі всіх видів сучасного мистецтва, практичні та вишукувальні дії, що мають на меті розвиток професійного актуального мистецтва, впровадження нових художніх технологій і практик.

Художникові притаманні глибоке знання стану та проблем сучасної світової пластичної культури, аналітичний підхід до втілення значущих тем історії та сьогодення, гостра спостережливість і розкутість композиційної фантазії та велика продуктивність. Бездоганно володіючи лінією, умінням вибудовувати форму, колорит, майстер невтомно експериментує, дошукується новітніх спрямувань у мистецтві нового тисячоліття.

Митець широкого творчого діапазону, майстер картини, натюрморту, портрета, акварельних творів, проектів сучасних мистецьких експозицій, Сидоренко неодноразово удостоєний престижних відзнак, у тому числі міжнародних.

Найвідоміші роботи: триптих «Літо», цикли «Акварелі», «Жінки і квіти» (1990–1993), «Цитохронізми» (1994–1997), «Амнезія» (1995–1999); «Вторгнення» (1996), «Ритуальні танці» (1997). Неабияким успіхом користувалися авторський проект художника «Жорна часу», який 2003 року репрезентував Україну на ювілейному 50-му Венеційському бієнале (Італія) та мультимедійний проект «Аутентифікація», репрезентований 2006 року на міжнародному фестивалі «Східні сусіди» у Нідерландах.

У 2007 році був співкуратором українського проекту на Венеційському бієнале, а у 2011 та 2013 – комісаром українських проектів.

Персональні виставки:

2019

«Набуття суб’єктності», художній музей ім. Олексія Шовкуненка, Херсон, Укрїна;

2017

«Деперсоналізація», Щербенко Арт Центр, Київ, Україна;

2016

«Пам’ять безсвідомого», Willson center, Вашингтон, США;

2015

«Метанойя», Палац Мистецтв, Львів, Україна;

«Memory Rewind», «Арт–центр Bereznitsky Aesthetics», Київ, Україна;

2014

«Проекції», Центральний будинок художника;

«Галерея Майстерня», Київ, Україна;

2013

«Вправи з ентузіазму», «Триптих Арт Галерея», Київ, Україна;

«Проекції», «Галерея Боттега», Київ, Україна;

2012 – 2013

сольна виставка в Єрмілов Центрі, Київ, Україна;

2012

«Занурення», Боттега галерея, Київ, Україна;

«Левітація», Black Square Gallery, Майамі, США;

2011

«Левітація», Національна академія мистецтв України, Київ, Україна;

«Цитохронізми», галерея Арт Шик, Вінниця, Україна;

2010

«Жорна часу», Black Square Gallery, Майамі, США;

«Левітація» , галерея Taiss , Париж , Франція.

Групові виставки:

2019

«Ілюзія матерії» від M17 Contemporary Art Center, Kyiv Art Week, Торонто центр, Київ, Украна;

2018

«Більше ніж скульптура», ArtUkraine gallery, Київ, Україна;

2007

«Траверс Відео», 10 Міжнародний відео фестиваль, Тулуза, Франція (каталог);

2006

«Східні сусіди», Міжнародний арт-фестиваль, культурний центр «Бабель», Утрехт, Нідерланди (каталог);

2005

«Тепер», V Міжнародний арт-фестиваль, Магдебург, Німеччина (каталог);

2004

«Прощавай, зброє», Арсенал, Київ, Україна;

«Швидше за історію», Музей сучасного мистецтва KIASMA, Гельсінкі, Фінляндія;

2003

«Кров: лінії та зв‘язки», Музей сучасного мистецтва, Денвер, США;

«Єврографік — 2003. Міст інтеграції європейської культури», галерея «Лавра», Київ, Україна;

2002

«Мистецтво України», Центральний будинок художника, Москва (каталог);

«Мистецтво націй» (1992-2002), Центральний будинок художника, Москва (каталог);

«Мистецтво України», Пекін;

2001

Всеукраїнська художня виставка 15 років Чорнобильської трагедії, ЦБХ Київ, Україна;

2000

«Міленіум-вернісаж», Палац мистецтв «Українській дім», Київ (за творчі досягнення нагороджено «Золотою Палітрою 2000»);

Колекції:

Національний художній музеї України;

Музеї сучасного мистецтва KIASMA, Гельсінкі, Фінляндія;

Колекція Єльського університету США;

у збірках художніх музеїв та у приватних колекціях в інших країнах світу.