- Main
- Роботи митців
- Дерево радості
Ісупова Неллі
Неллі Ісупова створює власний міфопоетичний всесвіт, де центральне місце посідають химерні зооморфні й антропоморфні істоти – фантазійні персонажі, що поєднують риси людини, тварини, птаха, риби, рослини чи дерева. Вони не належать до жодної конкретної міфологічної системи, а постають як образи авторської уяви, де природа й фантазія перебувають у стані постійного взаємоперетворення й відкритості до метаморфози.
Сама художниця говорить, що працює у стані радості, і ця внутрішня свобода відчутна в її образах: істоти Ісупової доброзичливі, відкриті й існують у світі, де людина, природа та всі живі форми пов’язані між собою. Мисткиня створює не окремі об’єкти, а цілісний простір, де кожна робота продовжує іншу й стає частиною безперервної історії.
Працюючи з керамікою як із живою пластичною матерією, Ісупова поєднує органічність форми, декоративність кольору та свободу імпровізації. Її фантазійні персонажі існують поза конкретним часом і сюжетом, проте зберігають відчутний зв’язок із природою, українською декоративною традицією.
Неллі Ісупова — українська художниця декоративної кераміки, одна з чільних майстринь української майоліки. Її впізнаваний світ населяють чарівні птахи й дивакуваті звірі, а сама вона визначає свою місію просто: «створювати Казку та дарувати Світло». Кераміка Ісупової — яскрава, фантазійна, наповнена добром і філософським, світлим ставленням до життя.
Формування майстрині почалося з Одеського художнього училища, а справжньою школою стали дванадцять років роботи на Васильківському майоліковому заводі — одному з осередків української майоліки. Саме там Ісупова віднайшла власну манеру декору й ту насичену, життєрадісну кольорову мову, яка вирізняє її роботи донині.
Наприкінці 1980-х Неллі Ісупова разом з художником Олександром Міловзоровим стала співзасновницею легендарної київської галереї «Триптих» — однієї з перших приватних художніх галерей, де активно показували текстиль, кераміку й метал. З 1989 року її роботи щороку експонуються в Україні та за кордоном.
Освіта
1956–1961 — Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова, керамічний факультет (педагоги — Іван Гончаренко, Діна Клювгант).
Діяльність
1961–1975 — провідна художниця Васильківського майолікового заводу.
Членкиня Спілки художників України (від 1975).
1988 — співзасновниця галереї сучасного мистецтва «Триптих» (Київ); 1998–2000 — очолювала галерею.
Вибрані виставки
2024 — «Простір любові», ювілейна ретроспектива, Національний музей декоративного мистецтва України, Київ (усі творчі етапи; роботи з музейної та приватної збірок).
Від 1989 — щорічні персональні та галерейні виставки в Україні та за кордоном; роботи експонувалися у Швеції, Великій Британії, Австралії, Франції.
Нагороди
2006 — премія імені Сергія Колоса.
2012 — премія імені Катерини Білокур.
Інституційні та публічні колекції
Національний музей декоративного мистецтва України, Київ — понад 60 творів у фондовій збірці; роботи представлені й у постійній експозиції.
Приватні та галерейні збірки в Україні та за кордоном (Швеція, Велика Британія, Австралія, Франція).
Переглянути Instagram-сторінку мисткині
