Жарун Оксана

Постать, створена з матеріалів Кривого Рогу – залишків після видобутку залізної руди, стала образом людини, яку радянська індустрія розглядала як ще один ресурс. У середовищі, де цінність вимірюється тоннами, людина – лише ще один пласт, який можна вичерпати. Виснажене тіло – відкидається, як пуста порода. Серія продовжує цю логіку через об’єкти людиноподібної форми, що вміщують у себе різні ресурси: доступні, вичерпні, недоступні, відновлювальні, інколи, навіть, дуже особисті. Тут зібрані складові для виплавки чавуну, спікання коксу, тут про степ і сад. Вони відображають вплив і маніпуляції: від пустих порід до зерна як символу доступу до їжі, залізної руди чи вугілля, володіння якими визначають сферу впливу. Робота повертає суб’єктність тим, хто був зведений до функції.