- Main
- Роботи митців
- Неприборкані рослини
Савчук Катерина
Серія скульптурних обʼєктів «Неприборкані рослини» є спробою осмислення досвіду війни через предмети повсякденного вжитку. Керамічні вази представляють собою не лише утилітарні форми, але й предмети пам’яті — носії колективного досвіду, травми та тяглості, що формуються в умовах воєнного часу. Звернення до форм і декоративних мотивів, типових для української керамічної традиції, перетворюється на роздум про трансформацію української ідентичності: чи може вона залишатися незмінною після війни, і яким чином змінюється, не втрачаючи своєї суті. Ручне ліплення та оздоблення цих об’єктів проявляють намагання вибудувати нову побутову реальність, у якій декоративність більше не виконує функцію прикрашання, а стає засобом артикуляції пережитого. Рослинні мотиви в цих роботах не ідеалізують природу, а фіксують реальність війни: квіти продовжують цвісти на землі, проростаючи крізь кістки, кров і смерть. У цьому сенсі керамічні об’єкти функціонують як контейнери колективного та особистісного переживання, в яких пам’ять, травма й досвід життя під час війни матеріалізуються у формі.
Катерина Савчук — художниця та ілюстраторка. У 2023 році здобула магістерський ступінь на кафедрі монументального мистецтва в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. З серпня 2023 року по січень 2024 року брала участь у стипендіальній програмі Gaude Polonia у Польщі. У 2023 році Катерина отримала премію World Illustration Awards 2023 та приймала участь у групових виставках в Україні, Німеччині та Великій Британії.
Її художня практика зосереджена на дослідженні чуттєвості та тілесності, осмислення та фіксації перехідних станів — тих напружених моментів між трансформацією, коли одне ще не зникло, а інше вже «проростає». Маючи глибокий інтерес до соціально-природної взаємодії, вивчає перехідні стани як на колективному, так і на індивідуальному рівнях. У своїй практиці прагне знайти перетин (простір і стан) між конкретним та абстрактним, видимим та прихованим, несвідомим та свідомим. Спираючись на спостереження, щоденникові нариси та фотографування, архівує тілесний і чуттєвий досвід — досвід материнства, переміщення, втрати, переосмислення ідентичності — і трансформує його в живописні та графічні серії, колажі, скульптуру.