“Упродовж тривалих прогулянок і спостережень я збираю відеофрагменти локальної рослинності: трав, квітів, кори, каміння, листя та інших природних елементів. Знімаючи їх у макрозйомці, я наближаюся до їхньої матеріальності та сезонних змін, розглядаючи ландшафт не як тло, а як самостійного носія пам’яті. Проєкт починається з Юрковиці — гори, на схилах якої я зараз живу. Щоденні прогулянки стали способом читати її рельєф, рослинність і приховані шари пам’яті. Далі ця практика поширюється на інші київські пагорби, кожен із яких зберігає власну історію”

У цифровому середовищі ці фрагменти трансформуються в серію анімованих композицій, де реальні природні форми переходять у стан уявних, майже сакральних образів. Вони нагадують органічні істоти або тотеми, зібрані з реальних частин київського ландшафту, але вже позбавлені документальності.