Ілюзія матерії

Ілюзія матерії

Скульптурна інтервенція проєкту «Реформуючи простір» у межах Kyiv Art Week

Поділитись
23.05.2019 - 26.05.2019
Поділитись
Про проєкт
  • Про проєкт
  • Події
  • Експозиція
  • Роботи
  • Фоторепортаж
  • Митці
  • Партнери

This Is Not a Competition*. Це інтервенція!
Скульптурна інтервенція проєкту ЦСМ М17 «Реформуючи простір» у межах Kyiv Art Week 2019

* тема Kyiv Art Week 2019

Замість сумирно зайняти лише один із 39 павільйонів, об’єкти наших митців розмістилися на всьому просторі артярмарку, аби реформувати його звичний ландшафт і порушити питання про вагу матеріального.

«Ілюзія Матерії» запропонувала дослідження матерії як окремого об’єкта, у роботі з яким художник використовує матеріал в якості наративу. Він експериментує з матерією, досліджуючи ілюзорність світу. А матеріальність, що знецінюється у світі віртуальних технологій, стає головним об’єктом аналізу. Митець грає з матерією й у цій грі доводить її існування, протистоїть тенденції дематеріалізації, аби ще раз підкреслити реальність власного існування.

Окрім цього, «Ілюзія матерії» у площині Kyiv Art Week – це також реконструкція скульптурної майстерні в окремому павільйоні, де відвідувач потрапляє у світ об’єктів, які поступово проходять усі етапи перевтілення – від каменю з інструментами, призначеними для його обробки, до мінімалістичних образів сучасної культури. І глядач не завжди може визначитися: що із представленого є об’єктом фізичної, а що – інтелектуальної праці.

На прикладі своїх концепт-об’єктів скульптори розглядають життя та трансформацію умовного об’єкта мистецтва, проводячи аналогію із земним буттям людини. Вони закликають до усвідомлення того, що часто безглузді або необдумані дії й імітація праці дають абсурдні результати, потреба в яких взагалі відсутня. Художники пропонують прослідкувати життєвий шлях об’єктів і переконатися, що іноді варто уважніше придивитися до оточуючого середовища і віднайти в ньому важливі філософські змісти, полишивши гонитву та суперництво.

Учасники:

Назар Білик, Дмитро Грек, Петро Гронський, творча група GAZ, Олексій Золотарьов, Ілля Новгородов, Віталій Протосеня, Володимир Сай, Віктор Сидоренко, Сергій Шауліс, Даниїл Шуміхін

На сьогодні у ЦСМ М17 існує цілий окремий напрям — М17 Sculpture Project, — стратегія якого передбачає систематичний розвиток тривимірного мистецтва в Україні. Скульптурна інтервенція «Ілюзія матерії», представлена у межах Kyiv Art Week і спрямована на презентацію творчості провідних скульпторів країни, стала черговим кроком у його реалізації.

Кураторка M17 Sculpture Project – Катерина Рай, мистецтвознавиця

 


На сторінку M17 Sculpture Project

Експозиція боксу М17 на Kyiv Art Fair, що реконструює майстерню скульптора, розпочинається фотоінсталяцією під назвою «Боря» (1). Це розповідь про природний об’єкт – камінь, – що став частиною історії художника (автор – Ілля Новгородов). Художник «позичив» об’єкт на дорозі в Могриці, обравши його серед тисяч інших каменів бруківки, і вирішив показати йому своє життя – життя, що існує за межами пильної дороги. Автор інтегрував камінь у мальовничі пейзажі, показував артпроєкти, відправляв у плавання річкою. Боря побував у багатьох ситуаціях, в яких звичайному каменю побувати не довелося б, але, всупереч природі, художник створив йому умови для розвитку й увібрання додаткових знань, що відрізняються від тих, які призначаються каменю. Можливо, Боря міг би пролежати на дорозі все життя, бути частиною системи, виконувати свою маленьку роль та й не знати, що існує інше життя. Коли Боря повернувся на місце, він мав би бути найщасливішим, «іншим» каменем серед решти, але  сумна доля спіткала його: він був випадково похований під товстим шаром бетону, який вилили на дорогу якісь робочі. Можливо, простір не витримав такої «інакшості», а, може, це і є сенс буття – побачити інше, аби потім «осліпнути навіки»? І чи насправді Боря був на тому місці залиття? Чи не вдалося йому втекти й «замести сліди»?

«Реформатори» творчої групи GAZ (2) продовжують проєкт темою безглуздого втручання у простір, намагання щось побудувати, але інструментами, які непридатні для праці. У цій роботі художники продовжують досліджувати соціокультурну царину. Трансформуючи звичні предмети праці у мутованих створінь, позбавляючи їх первісного сенсу, функціональності, митці вдивляються в естетику чистої форми. Художники іронізують над безсилим у своїй абсурдності суспільством, яке дуже часто імітує суспільну діяльність і не отримує ніякого результату через незібраність, розрізненість поглядів і прагнень. Коли суспільство не може сформулювати для себе  елементарних понять, не може чітко поставити задачі, воно стає недієвим та легко підпадає під контроль. Коли не концентруєшся на ідеї, розпилюєш енергію, то ідея стає занедбаною і зрештою гине. Якщо муляр весь час працює, то шпатель у нього буде чистий і рівний; якщо тесляр постійно рубає дерево, то в нього буде гостра сокира. Засоби праці вдосконалюються у процесі розумного їх використання.

Далі Duo” Віталія Протосені (3.1, 3.2, 3.3). У серії мармурових об’єктів художник досліджує подвійність концепції світу, дуалізм духовного і тілесного. Він аналізує властивості теорії та концепції, в якій нерозривно існують два початки, несумісні, а іноді навіть протилежні.

З усіма творами, представленими на виставці, зокрема поза межами боксу, можна ознайомитись, перейшовши до вкладки «Роботи».