Назад

Українські колекціонери: Капністи // Дослідницький проєкт «PROколекції»

15.06.2020

«Батьками» колекції, навколо якої буде зосереджено нашу сьогоднішню розповідь, стало подружжя Василя Олексійовича та Варвари Василівни Капністів. Граф Василь Олексійович КАПНІСТ (1838-1910) свій родовід веде від греків Капніссіїв, представник яких осів на українських теренах за часів Петра І й так став першим Капністом. Його дідусь, Василь Васильович Капніст, був знаним поетом і драматургом, меценатській та дружній підтримці якого великою мірою завдячує своїм успіхом художник Володимир Боровиковський. Варвара Василівна КАПНІСТ (1841-1922) – з княжої родини Рєпніних-Волконських; її дідусь та бабуся теж лишили по собі поважне художнє зібрання, яке нині зберігається в місті Яготин Київської області.

Іван Святенко. Портрет Василя Олексійовича Капніста, 1910.
Робота з колекції Капністів. Нині знаходиться у Лебединському міському художньому музеї імені Б. К. Руднєва

/
Валентин Сєров. Портрет Варвари Василівни Капніст, 1895.
Нині знаходиться у Державному Російському музеї

 

Тож, любов до мистецтва і старожитностей текла у крові обох колекціонерів. У великому зібранні портретів, герої яких усі були пов’язані родинними зв’язками, відбилася їхня пошана до своїх родів: тут Капністи, Полуботки, Рєпніни, Іваненки, Коробовські, Міклашевські, Розумовські і Долгорукі. Традиція збирати у сімейних помістях портретні галереї предків в більших чи менших обсягах була притаманна усім аристократичним родинам. Галерея Капністів розмістилася у помісті в селі Михайлівка Лебединського повіту (нині – Лебединський район Сумської області). Зрозуміло, задоволення естетичних потягів – не перша з причин її наслідування, а тому і якість робіт (що часто писалися спеціально для колекції) була різною. Найцікавіші з портретів зібрання Капністів взяли участь у знаменитій санкт-петербурзькій виставці 1905 року, влаштованій Сергієм Дягілєвим; вона демонструвала розвиток портретного мистецтва «від часів Петра Великого» (а саме з того періоду портретний живопис проникає з Польщі й міцно вплітається у культуру дворянства та заможного козацтва).

Володимир Боровиковський. Портрет (парсуна) Леонтія Полуботка, 1796.
Робота з колекції Капністів. Нині знаходиться у Лебединському міському художньому музеї імені Б. К. Руднєва

 

Поряд з портретною галереєю почесне місце належало зайняти західному мистецтву. Дослідники кажуть, що тут Капністи спиралися на власний смак та інтер’єрні забаганки. До колекції увійшли роботи голландських, фламандських, італійських, нідерландських митців XVI-XVIII сторіч.

Іоахім Патінір. Пейзаж зі сценою з легенди про святого Роха, XV ст.
Робота з колекції Капністів. Нині знаходиться в Харківському художньому музеї

 

Атрибутування деяких картин досі викликає суперечки. Наприклад, робота «Пожежа у місті» має підпис Пітера Брейгеля Молодшого, однак є вагомі підстави вважати його підробним; авторство ж приписується не менш відомому митцю Антонісу ван де Велде.

Пітер Брейгель Молодший. Пожежа у селі, XVII ст.
Робота, подібна до цієї, була у колекції Капністів. Представлена робота нині перебуває у приватній колекції

 

У буремний період після 1917 року колекція осиротіла. Син Василя Олексійовича, Олексій Васильович Капніст, що по смерті Капніста старшого успадкував маєток у Михайлівці, разом із дружиною емігрував до Франції. Маєток і все майно знов перейшли під опіку вже майже 80-річной Варвари Капніст, та й то ненадовго. У 1918-му розкішний двоповерховий палац було пограбовано й трохи згодом зруйновано вщент. Є свідчення, що «професійні грабіжники» підбили на справу двох місцевих мешканців й однієї січневої ночі винесли з палацу предметів на суму близько 200 тис. карбованців (для порівняння, середня місячна платня службовця становила близько 194 крб з урахуванням преміальних; 450 крб вартувало хороше зимове пальто). Аби замести сліди, один з грабіжників, ідучи, підпалив портьєри. У загальній метушні поки одні михайлівчани гасили пожежу, інші й собі виносили, що могли, до власних домівок. Щось вдалося врятувати. Деякі речі, на щастя, були не в садибі. Так, частина творів у цей самий час знаходилась в експозиції Першої виставки української старовини в Лебедині.

Михайлівська садиба Капністів у фотооб’єктиві Якова Штейнберга, 1913.
З фоторепортажу для журналу «Столиця і Садиба»

 

Невдовзі після описаних подій націоналізоване зібрання Капністів, дбайливо зібране з залишків мистецтвознавцем Руднєвим, оселилося у Лебединському художньо-історичному музеї (зведеному, до речі, за кошти Олексія Васильовича Капніста). Там і донині зберігається основна його частка. Доля Варвари Капніст, що на схилі років змушена була все полишити й попрямувати світ-заочі, довго лишалась невідомою. Вважалося, що вона загинула десь у Криму, куди потрапила разом із військом Денікіна. Проте згодом із некролога на її смерть, відшуканому в одному з емігрантських видань, з’ясувалось, що спочинок Варвара Василівна знайшла у Берліні, де тепер мешкають її нащадки.

Корнеліс Дрохслот. Сільське свято, XVII ст.
Робота, подібна до цієї, була у колекції Капністів. Представлена робота – з фондів Державного Ермітажу

 

Отримати повне уявлення, якою саме була колекція Капністів, доволі важко. Жодного її опису, ймовірно, ніколи не створювалося. Після 1917 року до Лебединського художнього музею разом із колекцією Капністів надходили зібрання й з інших маєтків з навколишніх територій. Помилки у документації, перерозподіли музейних фондів у першій половині ХХ сторіччя лише ускладнили завдання щодо реконструкції. Сьогодні її здійснюють великою мірою за каталогами виставок, на яких демонструвалися твори.


Візьміть участь у дослідницькому проєкті «PROколекції» від ЦСМ М17!

Якщо Ви художник/-ця, артменеджер/-ка, мистецтвознавець/-виця, колекціонер/-ка або просто поціновувач/-ка мистецтва, пройдіть наше «PRO: опитування» і висловіть свою думку про колекціонування і його вагу у розвитку культури!

Наступна публікація

Усі публікації
Про феномен колекціонування та проєкт «PROколекції» / Інтерв'ю з Н. Шпитковською для МІТЄЦ

Про феномен колекціонування та проєкт «PROколекції» / Інтерв'ю з Н. Шпитковською для МІТЄЦ

15.06.2020
Усі публікації