- Main
- Роботи митців
- 5–15–20
Зіятдін Еміне
“5–15–20” розповідає про розрив між колоніальними російсько-радянськими історіями та родинними спогадами, між самим Кримом як місцем і його корінним народом — кримськими татарами. Багато років офіційні наративи зводили Крим лише до курорту чи військової бази, стираючи його справжню культуру та пам’ять.
У роботі звучать дитячі вірші, ігри та мелодія “Ey, güzel Qırım” (“Мій прекраний Крим”). Вони викликають відчуття туги за домом, якого бракує.
Назва “5–15–20” відсилає до років ув’язнення — п’яти, п’ятнадцяти чи двадцяти — які окупаційна влада дає кримським татарам за сфабрикованими звинуваченнями у “сепаратизмі”, “екстремізмі” чи “тероризмі”. Це не тільки спосіб покарати спротив, але й роки, вкрадені з життя, сім’ї та важливих особистих моментів.
Еміне Зіятдін — фотографиня-документалістка та незалежна дослідниця, яка працює на перетині документальної фотографії, історії, архівних практик та візуального мистецтва. Народилася в Узбекистані в родині кримських татар, депортованих із Криму у 1944 році. Має ступінь магістра соціології (Львівський національний університет ім. І. Франка) та магістра візуальних комунікацій за спеціальністю фотожурналістика (Ohio University, США). Нині живе й працює між Лондоном, Велика Британія та Києвом, Україна. У своїй творчості зосереджується на темах колективної пам’яті, ідентичності, деколоніального погляду на історію кримських татар, а також осмисленні досвіду вигнання та втрати дому.
У своїх роботах Еміне поєднує фотографію, архівні зображення, усні історії та візуальні наративи. Її серія “Крим. Дім” — тривала візуальна розповідь про досвід кримськотатарської спільноти до і після окупації Криму Росією у 2014 році. З 2008 року вона фіксувала повсякденне життя кримських татар у Криму, політичні зміни та трансформацію уявлення про дім під впливом державної репресії та пропаганди.
Зараз Еміне працює з сімейними архівами фотографій з Криму та місць депортації, створює книгу усної історії про Крим на основі інтерв’ю, записаних у 2008 році. У своїй практиці вона шукає нові візуальні форми для осмислення колективної пам’яті та травми вигнання.
Її роботи публікувалися у New York Times, El Pais, Politico, National Geographic Ukraine, UNHCR, CNN Photo Blog та інших міжнародних медіа. Співзасновниця проєкту Ukrainian Warchive. Лауреатка численних міжнародних премій та грантів у сфері документальної фотографії та журналістики.