Мій тато одразу після закінчення школи поїхав навчатись далеко від дому і його доросле свідоме життя пройшло у великому місті. В рідне село до мами мав можливість приїхати зрідка. Він самостійно навчився фотографувати фотоапаратом ФЕД, проявляти плівку і друкувати світлини. В такий спосіб він документував відвідини родини в селі і наше з сестрою дитинство.
Я маю багато власних дитячих спогадів про бабусю і село. Теплих, несвідомих, не матеріальних, на рівні відчуттів, але дуже важливих і щемких. Саме вони тепер наповнюють моє мистецтво особливими деталями, нюансами, ритмами, асоціаціями. Тяглість отриманого досвіду поширюється на мої роботи і вони опосередковано стають носіями родинної пам’яті, подібно до татових світлин.
Мультимедійний проєкт “Тяглість” складається з чотирьох частин:
Колаж “Несвідоме”, що являє собою уривки ранніх дитячих спогадів про літо у баби в селі. Молочно білий, майже монохромний. Тактильний, зі складками на тканині, зумовленими пам’яттю текстильних волокон. З вузликами “на пам’ять”. З насінинами, як сховками зародків рослин, з сачком із квіткою у сітці, з кишенями з потаємним вмістом.
Асамбляж “Свідчення”—частина татового фотоархіву, фотодокументація родинної пам’яті, кут зору тата.
Лялька “Штефка”
Лялька є узагальненим образом сільської жінки невизначеного віку (49+), із засмаглим обличчям по контуру хустки і блідими заглибинами передчасних зморшок. Вона одягнута в характерний для 1970 – 1980 рр. повсякденний одяг: пістрявий бавовняний халат, білу хустку з дрібненьким однотонним візерунком, фартух, тапки. Вона з легкістю кермує ровером Україна.
Анімаційний фільм “Врожаї”
Персонажі: Бабуся (лялька “Штефка”), Фасолина, Бурачок, Кабачок, Цвітна капустина.
Дія відбуваєттся влітку в селі. Бабуся приносить з городу врожай овочів та згодом розуміє, що вони поводяться як діти. Бабуся приймає цей факт і її життя змінюється.
Вигаданий сюжет фільму поєднується з достовірними подробицями сільського побуту, мінімальні діалоги відтворюють характерну західноподільську говірку.