- Main
- Роботи митців
- Циклічність лихоліття
Щербина Поліна
О Вероніко
це не той плат
не та кров і піт
ти милосердна знову
до тих хто не просить знову
Обвуглене
напів живе
десь гниє
десь гоїться
проростає новим цілющим
полишає свій відбиток
на льняній хустині
на піксельній сорочині
знову світової
знову порожнечі
Основою мого художнього висловлювання є циклічність страждання в історії людства, де я оприявнюю темний поетизм цього постійного процесу переродження тіла у різних вимірах — як духовного, так і фізичного, зображуючи цю тілесність у турбулентному політичному та соціальному полі.
Образ на льняному полотні є відбитком сучасного портрета людства. У зображенні, що наближається до абстракції, можна помітити ілюзорно реалістичні фрагменти зраненої плоті, яка в одних місцях гниє, а в інших — гоїться. Ні живе, ні мертве, стражденне обличчя людства.
У цьому темному фльорі поезія вступає в діалог із візуальною частиною, творячи розмову крізь час та відмінний досвід переживання болю жінкою і чоловіком.
За переказами, коли Ісус, знесилений і зранений, ніс свій важкий хрест вулицями Єрусалима, натовп глузував із нього. У цей момент до нього підійшла жінка на ім’я Вероніка. Сповнена співчуття, вона не побоялася ні римських солдатів, ні розлюченого натовпу. Вона взяла свою лляну хустку (плат) і обтерла закривавлене, вкрите потом і пилом обличчя Ісуса. У відповідь на її жест доброти та милосердя, Ісус залишив на тканині чудесний відбиток свого лику. Цей образ, не створений людськими руками, став відомий як Плат Вероніки або «Спас Нерукотворний» західної традиції.
Вступаючи в діалог із цим сюжетом, з одного боку я романтизую погляд на страждання крізь час, з іншого боку я показую важку безвихідь природи цього відбитку, зміщуючи фокус на жіночу силу в чутливості до болю іншого у милосерді до тих, хто не просить. Часом ця чутливість зцілює найглибші рани але часто залишається непомітною.
Поліна Щербина живе й працює в Ляйпцигу, Німеччина. Народилася в Києві в 1993.
Практика художниці зосереджена на переосмисленні живопису. Вона розмірковує над його монументальними витоками, простежуючи шлях від наскельних та настінних зображень до купола, від індивідуальної ікони до цілісного сакрального простору. Її твори відкривають темний і водночас поетичний погляд на страждання й надію, втілений у майже монохромних образах, пірографії чи різьбленні. Центральна тема її мистецтва, стрижень, з якого проростають усі підтеми, – тілесність. Роботи художниці віддзеркалюють відлуння провалу антропоцену — світу, де панування людини руйнується під тягарем політичного гніту та війни, стираючи як природу, так і саму людяність.
Художниця створює живописні та інсталяційні роботи з двосторонніми зображеннями на дереві, використовуючи техніку випалювання й різьблення, а також на полотні, де застосовує власноруч виготовлені пігменти на основі попелу, поєднані з воском. Її інсталяції іноді включають поетичний звук як додатковий елемент просторово-слухового сприйняття. Одним із головних матеріалів для художниці є неґрунтоване лляне полотно, закріплене шарами желатину, що фіксує зім’яті кривини й розірвані краї тканини та фіксує час у вигляді вигинів і складок. Прототипом цього технічного методу є плащаниця. Вона створює образи з частковою втратою інформації — цей прийом нагадує про ілюзорність часу, а пам’ять стає відбитком, який залишає історія.
Активно бере участь у виставкових і мистецьких проєктах в Європі, США та Україні. У 2025 році вона представила свою першу музейну персональну виставку в Німеччині — THE HIGHEST POINT OF THE EMPTY TEMPLE у Kebbel Villa, а також була номінована на стипендію Bourse Habib Sharifi за інсталяцію Give The Chance On The Earth For Love To Overcome Death, показану в SNBA, Париж. У 2024 році її роботи експонувалися на виставці Byzantine Nostalgia у Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський, Варшава; на персональній виставці From Each Wound in One Day A Flower Will Grow у DIM Gallery, Варшава; на проєкті Traces of Timelessness у Künstlerhaus Sootbörn, Гамбург; а також на виставці A Promise of Tomorrow, кураторка Нікола Петек, у frontviews at HAUNT, Берлін.
У 2023 році відбулися її персональні проєкти “ЗЛАМ. Епізод 2” у Центрі сучасного мистецтва М17, Київ, та LES ENFANTS VONT BIEN у Idealfruhstuck, Париж; site-specific проєкт Cycle of History для Et cetera pp на Begehungen Festival, Palais Lichtenstein, Німеччина; виставка Women of Liberty у Salon Mondial, Базель, Швейцарія; а також резиденція в Internationales Künstlerhaus, Швандорф-Фронберг, Німеччина. У 2022 році Поліна була учасницею резиденції Sorry No Rooms Available в Ужгороді; брала участь у виставці FIRE and HOPE у NTK Gallery, Прага; а також у міжнародній резиденції K.A.I.R.-Košice, Словаччина, де реалізувала проєкт Tree of Great Height Standing in the Middle of the Earth для виставки Living According to Sky у Šopa Gallery.
