- Main
- Роботи митців
- Рана гоїться чи зростає?
Щербина Поліна
“Рани — це страждання, замкнені у цикл жаху та надії, що змушують блукати по колу в неможливості осягнути збочену дійсність”.
Зображена мною тілесність подекуди нагадує людину, а подекуди перетворюється на узагальнений образ тіла людства чи світу. І це тіло часто позначене ушкодженнями. Я звертаюся до образу Стигми з 2022 року, хоча його витоки сягають моїх робіт 2016 року. Тоді я зображувала на обличчі чи тілі виразки — як явище суто тілесне, анатомічне, — але навмисно трактувала його як сакральне. Так утворювалася метафізична аура і подвійність погляду на сучасність. Далі Стигма у моїй художній мові закріпилась образом страждання, замкненого в коловороті жаху та надії.
Рана зцілюється чи розростається?
На грудях чоловіка лежить рука з глибокою раною, з якої ледь помітно проростає паросток. Це мотив, до якого я послідовно звертаюся крізь всю художню практику, моя особиста провокація реальності до перевтілення, до зцілення рани на тілі людства.Навмисний, майже наївний жест на фоні грубої реальності що нас оточує.
Цей образ містить роздуми про природу віри в часи Лихоліття, яка водночас є утопічною ілюзією, що живить світ, заспокоюючи думкою, що весь біль неодмінно піде, а все погане закінчиться, колись. В своїй роботі я розглядаю парадокс де з одного боку, рана є буквальним доказом злодіянь, якого світ постійно вимагає, щоб повірити у справжність страждань жертви. З іншого — це метафора болю, до якого адаптуєшся і деколи звикаєш, коли відчуваєш його занадто довго, впродовж індивідуального життя, або навіть цілих поколінь.
Поліна Щербина живе й працює в Ляйпцигу, Німеччина. Народилася в Києві в 1993.
Практика художниці зосереджена на переосмисленні живопису. Вона розмірковує над його монументальними витоками, простежуючи шлях від наскельних та настінних зображень до купола, від індивідуальної ікони до цілісного сакрального простору. Її твори відкривають темний і водночас поетичний погляд на страждання й надію, втілений у майже монохромних образах, пірографії чи різьбленні. Центральна тема її мистецтва, стрижень, з якого проростають усі підтеми, – тілесність. Роботи художниці віддзеркалюють відлуння провалу антропоцену — світу, де панування людини руйнується під тягарем політичного гніту та війни, стираючи як природу, так і саму людяність.
Художниця створює живописні та інсталяційні роботи з двосторонніми зображеннями на дереві, використовуючи техніку випалювання й різьблення, а також на полотні, де застосовує власноруч виготовлені пігменти на основі попелу, поєднані з воском. Її інсталяції іноді включають поетичний звук як додатковий елемент просторово-слухового сприйняття. Одним із головних матеріалів для художниці є неґрунтоване лляне полотно, закріплене шарами желатину, що фіксує зім’яті кривини й розірвані краї тканини та фіксує час у вигляді вигинів і складок. Прототипом цього технічного методу є плащаниця. Вона створює образи з частковою втратою інформації — цей прийом нагадує про ілюзорність часу, а пам’ять стає відбитком, який залишає історія.
Активно бере участь у виставкових і мистецьких проєктах в Європі, США та Україні. У 2025 році вона представила свою першу музейну персональну виставку в Німеччині — THE HIGHEST POINT OF THE EMPTY TEMPLE у Kebbel Villa, а також була номінована на стипендію Bourse Habib Sharifi за інсталяцію Give The Chance On The Earth For Love To Overcome Death, показану в SNBA, Париж. У 2024 році її роботи експонувалися на виставці Byzantine Nostalgia у Центрі сучасного мистецтва Замок Уяздовський, Варшава; на персональній виставці From Each Wound in One Day A Flower Will Grow у DIM Gallery, Варшава; на проєкті Traces of Timelessness у Künstlerhaus Sootbörn, Гамбург; а також на виставці A Promise of Tomorrow, кураторка Нікола Петек, у frontviews at HAUNT, Берлін.
У 2023 році відбулися її персональні проєкти “ЗЛАМ. Епізод 2” у Центрі сучасного мистецтва М17, Київ, та LES ENFANTS VONT BIEN у Idealfruhstuck, Париж; site-specific проєкт Cycle of History для Et cetera pp на Begehungen Festival, Palais Lichtenstein, Німеччина; виставка Women of Liberty у Salon Mondial, Базель, Швейцарія; а також резиденція в Internationales Künstlerhaus, Швандорф-Фронберг, Німеччина. У 2022 році Поліна була учасницею резиденції Sorry No Rooms Available в Ужгороді; брала участь у виставці FIRE and HOPE у NTK Gallery, Прага; а також у міжнародній резиденції K.A.I.R.-Košice, Словаччина, де реалізувала проєкт Tree of Great Height Standing in the Middle of the Earth для виставки Living According to Sky у Šopa Gallery.
