Дяченко Марта

Літаючий острів
Літаючий острів 386х720х560 см, метал, бетон, кераміка, шовкографія на ПВХ. 2020, створено за підтримки Adamovskiy Foundation
Про роботу

Спеціальна відзнака Відбіркового журі M17 Sculpture Prize 2020 за результатами обговорень реалізованих проєктів.

Авторка про концепцію проєкту, з яким увійшла до шорт-листа M17 Sculpture Prize:

«Ландшафт у нашому довкіллі знаходиться в постійному русі. Він змінюється, будується, руйнується. Деякі ідеї лишаються незакінченими – зостаються залишками, фрагментами. Наше оточення має вплив на наше сприйняття простору та світу.

У моїх дитячих спогадах домінують післявоєнні інфраструктури автомобільних доріг, що сполучають “спальні” райони Києва з його центром, а також напівзруйновані споруди 90-тих – початку 2000-х, як-от полишені басейни, тунелі, житлові будинки. Бетон з арматурою, що з нього стирчить, або облущена плитка описують певний “руйнаційний” стан, який ненавмисно оголює деталі методів побудови будівель. Цей стан згодом вплинув на моє бачення та сприйняття простору Берліну під час мого навчання там.

Тепер моя творча робота сконцентрована на дослідженнях сприйняття будівельних елементів, інфраструктури та інших об’єктів і комплексів різноманітних антропогенних ландшафтів. Я порівнюю елементи інфраструктур у просторі з руїнами та павільйонами у системі пейзажного (англійського) парку, де об’єкт (павільйон) та довкілля разом утворюють закомпонований вигляд ландшафту.

В роботі для Премії я поєднала елементи ландшафтів зі спогадів дитинства – часу початку формування мого розуміння простору – з елементами з Берліну та порту Роттердама. Так, утворився новий фіктивний ландшафт, що поєднує стан руйнації зі станом “новозведеності”.

В основу композиції покладено зварну металеву конструкцію, яка підтримує фрагмент ландшафту, піднятий над землею, – свого роду “Літаючий острів”, що виринає з дитячих спогадів та асоціацій, – а також помаранчеву паперову стрічку з принтом промзони морського порту в Роттердамі. Доповнюють композицію керамічні та бетонні елементи, розташовані на підлозі як нагадування про нереалізовані об’єкти часів “Грандіозного плану”».

Коментує експертка Відбіркового журі Премії Маріанна Вагнер:

«Марта Дяченко дуже переконливо заговорила про місто, навколишнє середовище і ландшафт, піднявши питання їхнього сприйняття у вельми сучасній манері. Ідея об’єднання різних фрагментів будівель, споруд, бачень провокує відкритий, критичний погляд на об’єкти комеморації та історії. Згадані відсилання до особистого коріння художниці (міста Київ, Роттердам, Берлін) можуть видаватися занадто особистими, але робота абсолютно точно має потенціал розкрити й більш універсальний спосіб торкнутися спільних засад поза межами індивідуального коріння».

Марта про проєкт «Літаючий острів» (запис від 17.12.2020):

Інтерв’ю з Мартою про проєкт // The Kyiv Review (від 20.01.2021)

M17 Sculpture Prize 2020

Більше про роботу Згорнути
Дяченко Марта
Дата народження: 1990
Місце проживання: Київ / Берлін

Освіта

Впродовж 2009–2019 років навчалась у Берлінському університеті мистецтв (UdK), отримавши спочатку диплом спеціалістки в галузі архітектури, а потім і ступінь майстрині образотворчих мистецтв (клас Манфреда Перніце). Влітку 2015 року (Маріуполь та Київ, Україна) пройшла резидентську програму Architecture Ukraine від платформи ІЗОЛЯЦІЯ, а у 2016 (Берлін, Німеччина) – навчальну програму Anthropocene Campus: The Technosphere Issue («Кампус антропоцену: Проблема техносфери») від центру сучасного неєвропейського мистецтва Будинок культур світу (Haus der Kulturen der Welt) та Інституту історії науки імені Макса Планка.

Творчі пошуки

Мисткиня сконцентрована у своїй роботі на дослідженнях сприйняття будівельних елементів, інфраструктур та інших об’єктів і комплексів різноманітних антропогенних ландшафтів.

Вибрані групові виставки:

2020

M17 Sculpture Prize: Roots and Pollen, виставка робіт номінантів/-ток професійної премії для скульпторів M17 Sculpture Prize 2020 в Центрі сучасного мистецтва М17. Київ, Україна

2019

i am Ellen у виставковому просторі для сучасного мистецтва та соціальних питань after the butcher. Берлін, Німеччина
Remstal Gartenschau 2019, виставка просто неба у 80-кілометровій зоні. Проєкт Freiheit für Mögglingen («Свобода для Мегглінгену»), у співпраці зі студією німецького архітектора Арно Брандлхубера Brandlhuber+. Берлін, Німеччина
– transmediale 2019 “Study Circles”, щорічний фестиваль мистецтв і цифрової культури. Проєкт OFFSHORE. Берлін, Німеччина

2018

– Den Grænseløse Festival. Проєкт Birder («Птахівник»), у співпраці з Ентоном Пайтерсеном і Даргелосом Керстеном. Ебелтофт, Данія
Kolonien II, літня резиденція на території садової асоціації Sommerhuskolonien ABC. Рьодовре, Данія
UEC (Urban Entertainment Center) у будівлі комплексу Kudamm-Karree-Hochhaus. Берлін, Німеччина

2017

– Max Taut Prize, архітектурна премія Берлінського університету мистецтв (UdK). Берлін, Німеччина

2016

AGKF (Arbeitsgruppe Kulturforum) у культурному центрі Kulturforum. Берлін, Німеччина

2015

– «AU pop-up виставка» в межах програми резиденцій Architecture Ukraine від платформи ІЗОЛЯЦІЯ, у складі колективу wot tak. Маріуполь, Україна
Herum und herum («Коло та навколо»), спільний проєкт українських та німецьких художників у центрі організації südost Europa Kultur e.V. («Культура Південно-Східної Європи»). Берлін, Німеччина
Aqua Concrete у будівельному комплексі SEZ. Берлін, Німеччина
Wankende Grenze («Хиткі кордони») у просторі Фонду імені Гайнріха Бьолля (Heinrich-Böll-Stiftung). Берлін, Німеччина

З портфоліо, вибране:

Більше про автора Згорнути