Річка

Робота «з усіх видів тварин я є людиною» художниці Річки — це роздуми про сенси буття, про пошук істинності власного шляху, який неминуче проходить через дитячу пам’ять і травму. У центрі — метафора внутрішнього монстра, що народжується з непрожитих переживань і з часом виростає до небезпечних масштабів, поглинаючи людину зсередини.

Ця історія — про момент, коли ми перестаємо розрізняти сенси й ілюзії, істину і вигадку.
Як писав Фрідріх Ніцше у своїй праці «Про істину і брехню в позаморальному сенсі», істина — це лише «рухоме військо метафор», вигадка, яку людство створило, щоб витримати хаос світу. Ніцше вважав, що ми маємо не відкривати істину, а створювати її, переосмислюючи власні травми та обмеження як джерело сили.

Монстр у «з усіх видів тварин я є людиною» стає втіленням цієї філософії — не ворогом, а проявом внутрішньої енергії, яку можна приручити…
… «дієслово», «дієслово» ,«дієслово», – підстав тут сенси чи ілюзії, які нам дають паливо для руху. Як побачити необхідний напрямок, щоб використати це паливо за призначенням і не згоріти по дорозі? Досягти такої бажаної цілі, як зустріч із собою, з тією частиною, яку ми довго намагались приховати. Це запрошення в потік свідомості через очищення, рух між страхом і прозрінням, між руйнуванням і народженням нового “я”.