Річка

У роботі «Обмежувальні конструкції» художниця досліджує невидимі простори, які формують людське буття — ті, що ми зводимо самі в собі: із звичок, страхів, соціальних масок, болю та пам’яті.

Відео розгортається як рух крізь текучість і чуттєвість тілесного й психічного доторку. Камера спостерігає, як люди взаємодіють зі своїм внутрішнім я в контакті один з одним, поступово втрачаючи відчуття межі між собою і простором. Це спроба дослідити момент, коли тіло стає продовженням середовища, яке впливає на нас, а середовище — продовженням тіла.

«Обмежувальні конструкції» — не лише про те, що стримує, а й про те, що розширює і творить форму. Бо саме через обмеження ми набуваємо обрисів, а в опорі й руйнуванні старого народжується рух. Робота пропонує глядачеві замислитись:
де закінчується свобода?
чи можливо відчути себе поза межами, не втративши себе зовсім?

Це медитативне спостереження за людською крихкістю, за тим, як в обмеженнях утворюється простір — і як у просторі формується межа.