- Main
- Роботи митців
- Безпека. Швидка та агресивна. Вже зараз.
Побережнюк Зю
“По-справжньому я подорослішала лише у 2022-му, коли почалася повномасштабна війна.Це сталося тоді, коли я вперше дозволила собі мріяти про свій дім. До того мені це здавалося чимось дуже дорослим, а отже і я собі здавалася недостатньою для такого.
Я шукаю свій дім дуже агресивно. Іноді мені здається, що я не можу впоратися з цією фрустрацією. Я переглядаю, і переглядаю оголошення про продаж будинків, я заглядаю у кожне вікно чужої оселі і уявляю, що тут могла би жити я.
Мені нестерпне оце чекання і перебір варіантів. Я хочу мати свій дім вже. Хочу вибирати штори і посуд, хочу вмістити свої правила і розуміння затишку в конкретній будівлі. Швидко, негайно, дуже агресивно”.
ЦСМ М17 сприяє продажу робіт і допоможе отримати необхідну інформацію.
“Моя декларація художниці – це антидекларація. Я не вважаю себе художницею.
Швидше за все – я просто дослідниця і шукачка. Насамперед я шукаю себе і своє місце у цій країні, світі, у мистецтві.
Раніше я шукала себе в інших сферах – журналістиці, громадській діяльності, текстах, але найвдалішим інструментом виявився колаж.
У своїй творчості я досліджую теми, які близькі мені в момент творення. Зараз це тема сепарації, розуміння себе та становлення незалежної особистості. А з лютого 2022 року ця тема для мене викристалізувалася ще чіткіше, тому що моя Батьківщина Україна зараз бореться за свою незалежність і відокремлюється від росії та колоніального минулого.
Найчастіше колаж для мене є полем бою з собою ж. Наскільки далеко я можу зайти за межі власного вузького мислення? Чи дозволю я собі відривати шматки паперу, а не акуратно вирізати кожен міліметр? Чи зможу я вирости глибше?
Мої колажі – це просто я, зібрана з різних клаптиків, кольорів та форм. Мої колажі ростуть і змінюються разом зі мною або стагнують на середині шляху….”
