- Main
- Роботи митців
- Зворотня адреса
Раштанова Людмила, Потапенков Едуард, Корнієвський Сергій

Людмила Раштанова, Едуард Потапенков, Сергій Корнієвський, технічна підтримка Валерій Шастал
Інтерактивна інсталяція що, супроводжується звуком сирени під час наближення до неї. Поштові скриньки, фарба, опалення, звук
Приходить день, коли світ навколо руйнується. Приходить день, коли змінюються сенси та почуття, адреси та поштові скриньки, серед сирен та палаючих будинків як ніколи відчуваєш себе живим, бо розумієш, що завтра може і не бути.
Життя продовжується, а війна все залишає за собою смерті, руйнування, скалічені долі як пам’ятники, про які і так ніхто не забуде.

Людмила Раштанова, українська художниця. Народилася у Києві у 1981 році. У 2006 р. закінчила графічний факультет Національної Академії Образотворчого Мистецтва та Архітектури (майстерня станкової графіки під керівництвом професора А.В.Чебикіна). Працює у сфері графіки, станкового живопису, займається інсталяціями. Веде активну виставкову діяльність з 2011 року, учасник міжнародних виставок та ярмарків. Живе та працює у Києві.
У своїй творчості Людмила Раштанова часто звертається до стрімко зникаючого з нашого життя інформаційного носія – паперу. Причому не як до матеріалу і медіуму, а як до естетичної категорії. У її картинах часто увічнюються такі нагальні речі як газетні статті, листівки, листи, особисті фотокартки.
Художниця працює на тонкій межі між поп-артом, символізмом, транс-авангардом та імпресіонізмом при цьому її стиль впізнаваний, але позбавлений химерної буффанадності часто властивої еклектичним стилям густо замішаним на поп-арті. Стримана колірна гама її картин вибухає, зазвичай якимось одним колірним акцентом. Художниця віртуозно працює зі шрифтами та каліграфічними елементами, часто звертається до японської естетики гравюри та каліграфії.
Роботи Людмили наповнені світлим сумом за естетичним явищами повсякденності: щоденними газетами, пароплавами, листами від руки, бродячими цирками, вітальними листівками, які вона майстерно естетизує у своїх роботах і зіштовхує з новою реальністю сьогоднішнього, а іноді і завтрашнього. диджиталізацією.
Роботи Раштанової це часто сумні жарти прекрасної інженю, яка щойно перечитала томик філософа постструктураліста Жиля Делеза або Ролана Барта.
Написано Oлександром Заклецьким.
2006р. Випускниця Київської Національної Академії Образотворчого Мистецтв та Архітектури
(Факультет станкової графіки під керівництвом професора Андрія Чебикіна)
2004-2012рр. Член Об’єднання Молодих Художників та мистецтвознавців НАОМА
Сергій Корнієвський, український художник.
1987 р.- закінчив Дніпропетровське художне училище ім. Е.В. Вучетича.
1996 р.- Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури ім. Т. Г. Шевченка, /майстерня монументального живопису/ м. Київ.
Член Національної Спілки художників України.
Учасник арт-комуни «Сквот на Олегівській».
Живе у м. Київі де і продовжує творчо працювати у різних сферах образотворчого містецтва.
Творчий шлях Сергія Корнієвського починається в 1983 -1987 роках. Це період його навчання в Дніпропетровському художньому училищі ім. Вучетича. З 1990 по 1996 р. Корнієвський Сергій удосконалював свій фах у стінах Націоналної Академії образотворчого мистецтва і архітектури ім. Т. Г. Шевченка м. Київ. Майстерня монументального живопису. Протягом навчання в академії, починаючи з 1991 року і надалі, художник приймає участь у містських, всеукраїнських та міжнародних виставках, акціях, артфестивалях. Бажано вказати на деякі характеристики творчої натури Сергія:
Корнієвький Сергій – це:
– активний розум, здібний уловлювати і відтворювати ідеї, трансформувати їх в естетичні образи;
– дисциплінована та творча уява, абсолютно вільна від плутанини, яку вносить фантазія, але, навпаки, пов’язана з інтуїцією;
– натхнення, або інтуїція здібності, уяви.
Сергій Корнієвський відчуває свій час, прагне руху у зоні нових шляхів в містецтві, де нове не обтяжує. Пізнавати необізнане, опоновувати нові техніки – ось шлях, котрим в мистецтві простує художник.
Едуард Потапенков, український художник.
Народився 1968 р. (м. Дніпро, Україна)
З 1983 по 1987 – Дніпропетровське художнє училище імені Є.В. Вучетича (викладачі Л. Антонюк, Г Чернета)
З 1988 по 1994 – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (майстерня станкового живопису професора В. Шаталіна)
З 1990 року учасник багатьох групових та персональних виставок як в Україні, так і за кордоном.
З 1993 по 1996 був членом художнього об’єднання «Холодний ВЕЛ».
Постійний учасник творчої групи «Сквот на Олегівській».
Живе та працює у Києві.
Роботи знаходяться у приватних колекціях в Україні та за кордоном