Номінанти M17 Sculpture Prize: Андрій Кириченко (Київ)

Андрій Кириченко народився у 1982 році в Києві. У Київському коледжі зв’язку та Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій здобув технічну спеціальність – 6 років навчання, які митець називає випадковістю у своїй біографії. Випадковістю, яка, однак, лягає тепер певним відбитком на глину. З глиною ж він має давнє знайомство.

«Я у відносинах з керамікою з дев’яти років – відтоді, як розпочав навчання у Київській дитячій художній школі № 10. Там, коли мені виповнилося одинадцять, мій перший вчитель, Петро Троцак, відкрив для мене гончарство».

Вже після закінчення навчання у виші Андрій зустрів однокласницю Лізу з художньої школи. Вона саме фахово вивчала кераміку.

«З того часу цей любовний трикутник визначає мене – кераміка, Ліза та я. Тож відповідь на питання, що підштовхує мене займатися тим, чим займаюсь, – кохання».

Перша виставка робіт, сумісно з Лізою Портновою, відбулася у 2012 році в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе, Київ.

«На цей час за плечима було вже близько десяти років праці у власній майстерні. Цікаво було робити все. Часом через мої руки проходило до двох тонн глини за місяць. Тож, практики було достатньо, аби вийти на діалог із матеріалом і навіть зробити свої невеличкі відкриття».

А далі була участь у багатьох інших проєктах, більшість з яких – міжнародні.

«З 2014 року я беру участь в усіх можливих міжнародних конкурсах, виставках, резиденціях та спілках за межами України. Україні необхідний міжнародний культурний імідж, адже Світові цікава лише та культура, яка може збагатити культуру світову. До того ж, гадаю, зараз кожен, хто не тримає зброю в руках, має робити все, щоб пролита кров не була марною. Але це завдання, які я “нарізаю” для своєї творчості. Вона ж ставить мені завдань не менше».

До шорт-листа номінантів на здобуття премії M17 Sculpture Prize Андрій увійшов із проєктом «Книги».

Автор про концепцію свого проєкту: «Культурна самоідентифікація націй створює потужний бар’єр у світовій спільноті, що вже давно подолала межу географічних кордонів. Але комунікація й надалі здійснюється шляхом експлуатації стереотипів, що обмежують розуміння контекстів. Контекст локальної мови будь-якого регіону світу є прихованим для розуміння в інших його частинах. Це культивована прірва, що роз’єднує суспільство. І навіть якщо Ви знаєте мову “цього” регіону, Вам все одно не перегорнути сторінку “цієї” книги».

Коментує експертка Відбіркового журі Премії Маріанна Вагнер: «Ця непостійна, мінлива робота, що буде дуже цікава мешканцям регіону, стосується часу. Вона змінюватиметься протягом часу, відколи буде встановлена у просторі. Безумовно, спочатку об’єкти мають бути розміщені ззовні й певний час знаходитися просто неба. Але згодом їх можна перемістити. Після того, як вони будуть висушені та випалені. Збіги, комунікація та обмеження розуміння – процеси, які розглядаються в цій роботі у перформативний та дуже переконливий спосіб».

ВІДЕОВІЗИТІВКА:

РОБОТИ З ПОРТФОЛІО:

Серія «Ковдра»: 1 – «Перетягнута ковдра», 2017; 2 – «Монарх», 2018. Кераміка

Fruit #2. Із серії Fruit, 2019. Кераміка

Триптих «Історія мистецтва»:
I – «Цензура» (1); II – «Знищення цензури», два варінти (2, 3); III – «Сучасне мистецтво» (4, 5)
Кераміка. Серія створена у 2018 році

Побачити, в якій формі втіляться «Книги» Андрія Кириченка, ви зможете на виставці робіт номінантів і номінанток M17 Sculpture Prize: Roots and Pollen у ЦСМ М17.

Інші публікаціїї за тегом M17 Sculpture Prize