Галкін Данило

Автор про концепцію проєкту, з яким увійшов до шорт-листа M17 Sculpture Prize:

«Якщо порівнювати коренеплід рослини з фундаментом споруди, то радянське минуле для України є “корнєобразующім” – базовим елементом усіх сучасних структур, – а його фізичне викорчовування у тій формі, в якій воно ввижається доцільним нинішній владі, загрожує суто знищенням монументів, пам’ятників архітектури та інших об’єктів культурного значення. Так у повітрі ще довго здійматиметься пил, день у день осідаючи на українські підвіконня.

Наразі в країні триває заміна тоталітарних символів минулого на державну символіку, що їй поклав початок акт знесення “свободівцями” пам’ятника Леніну поряд з Бессарабською площею (Київ) 8 грудня 2013 року. “Зорепад” наочно демонструє цей процес, пропонуючи замислитись над тим, як легко відбувається маскування одного під інше. Процес нагадує захисний механізм деяких видів тварин і рослин, які камуфлюються за допомогою кольору і форми під інших тварин / рослини або предмети навколишнього середовища. Примітно, що вони маскуються не лише для захисту, але і для нападу.

Подібних прикладів мімікрії державних символів багато. Один такий знаходиться в місті Дніпро: тут на перекритті торговельного центру розміщена гігантська дахова установка – композиція з логотипного написання назви газети “Правда” і трьох гербів Радянського Союзу. Герби згодом були просто заклеєні наліпками в кольорах українського прапора. Це показовий приклад того, як відбувається ретушування під державний “корпоративний” стиль, коли й форма, і її зміст лишаються незмінними.

Примітно те, що закон про декомунізацію не поширюється на сферу музейної справи. Проте під приводом “реекспозиції” велику кількість експонатів ховають у сховищах, а написи, вигравіювані на мармурових стінах, зашивають під гіпсокартон. Чого не скажеш про вуличні артефакти минулого, які або знищуються під час демонтажу, або здаються на металобрухт.

У зв’язку з означеною ситуацією я запропонував зняти з фасаду колишньої будівлі Міністерства чорної металургії в центрі Дніпра дві святково-ідеологічні світлові конструкції із зображенням радянських зірок, а після експонування на виставці передати їх для музейного зберігання.

Зрештою, демонтувати конструкції для поточної експозиції мені так і не вдалося. У цьому є і плюси – вони досі працюють у публічному просторі. Проте діалог із міською владою триває».

Коментар експертки Відбіркового журі Премії Лізи Пароли на етапі формування шорт-листа:

«”Зорепад” є чудовим проєктом, що зміг би покласти початок аналізу історичних процесів вилучення пам’яток у зв’язку із законом про декомунізацію, а також аналізу трансформацій громадського простору під час глобальних політичних змін».

Коментар експертки Відбіркового журі Премії Маріанни Вагнер на етапі формування шорт-листа:

«Робота може справити значний вплив на наше ставлення до предметів історії. До того ж цей акт залучить й інших митців колективно думати про теперішнє їхніх міст».

Данило про проєкт «Зорепад» (запис від 18.12.2020):

M17 Sculpture Prize