Rai Mykhailo

(Українська) Людське Обличчя
(Українська) Людське Обличчя (Українська) 90 x 100 cм, лімітований друк, 2022
About the artwork

Щоденник окупації Михайла Рая.
Читати повністю.

19 жовтня. Людське обличчя

У якийсь день найспеціальнішої в історії людства військової операції демілітаризація непомітно перейшла в русло
деіндустріалізації та деелектрифікації всіма підручними засобами: іранськими мопедами, прасками, молотками та
ватниками. Напевно, зараз і взимку в Росії хочуть показувати по телевізору налякану і замерзлу Україну, тому й роблять
капіталовкладення в новини, які мають радувати глядача. Як і все, що робиться в рамках цього дивного заходу, ця
вистава призначена для внутрішнього російського споживача. Вона потрібна для того, щоб видавити ще хоч трохи
гнівогною з виснаженого і впавшого в апатію ватного болота ура-патріотів, на якому стоїть фундамент російської влади. «У війні не буває переможців – лише переможені». Фраза належить Невілу Чемберлену, прем’єр-міністру Великобританії в 1937-1940 роках. Він проводив політику умиротворення агресора, робив поступки Гітлеру та Муссоліні в надії виторгувати мир. Що з цього вийшло ви напевно знаєте. Примітно, що західні політики через майже 80 років намагались зробити те саме. На війні точно є переможці і ті, що зазнали поразки. Причому з обох сторін, що воюють.

Переможці змогли відрізнити істину від брехні та йти за нею всупереч усьому. Переможці змогли подолати власний
страх. Переможці зрозуміли, що тільки об’єднавшись у них є шанс вижити, відсунули конфлікти (і тим більше мовні) та
особисті амбіції на другий план, а ті, що програли, так і залишилися тими, хто піклується тільки про себе. Переможці
здобули віру. У себе, у вищі сили, у справедливість та чистий намір. Переможці змогли прийняти нові обставини та гіркоту втрати. Переможці навчилися жити у повній невизначеності та непередбачуваності, ефективно справляючись зі стресом та емоційними навантаженнями. Переможці зрозуміли, що у цьому світі насправді цінно і варте того, щоб за нього боротися, а що вторинне. Переможець, незважаючи на всі страхіття війни, зміг залишитися людиною. А найтрагічніша поразка це втратити людське обличчя. І зробити це набагато простіше, ніж здається. Не лише на полі бою, а й перед екраном монітора. Коли ми відвертаємося від подій і людей, які потребують нашої допомоги, чи коли перестаємо бачити людину в особі ворога. Заплутаний, злісний, жорстокий і дурний, але все одно людина. Багато в чому від нас залежить те, яким буде мир після війни. Чи станемо ми боротися один з одним, коли зовнішніх ворогів не стане? Переможені захочуть помститися чи бути такими, як ми?

More about the artwork Close down
Rai Mykhailo
Date of birth: (Українська) 1984
Place of residence: (Українська) Херсон
(Українська)

Народився 22 лютого 1984 року в Херсоні, в сім’ї суднових кухарів. Відомий як автор цифрових фотоколажів великого формату із філософським змістом.

З 2014 року його твори було відзначено понад 60 нагородами на міжнародних конкурсах. Серед них: International Photography Awards, Prix de la Photography Paris, Sony World Photography Awards, ND Awards, Tokyo International Photography Awards, OneEyeland Photography Awards. Публікувався у міжнародних і вітчизняних друкованих та онлайн виданнях.

Свою творчість використовує як інструмент пізнання себе, передаючи через образи та символи свої відкриття іншим, щоб намалювати карту, якою можуть пройти всі охочі.

З лютого по листопад 2022 перебував під російською окупацією, переконуючись на власному досвіді, що щастя та благополуччя не залежать від зовнішніх обставин. “Рай – це не місце, а стан свідомості”. За час окупації він дав понад 30 інтерв’ю міжнародним радіо, ТБ та інтернет виданням про свою творчість та ситуацію в місті, більшу частину з них анонімно. Його роботи за цей час брали участь у 9 групових та одній персональній виставках в Україні, Європі та США, побували на фотоярмарку у Роттердамі.

More about the author Close down

Artworks Rai Mykhailo