- Main
- Роботи митців
- Звільнення
Рай Михайло
Щоденник окупації Михайла Рая.
Читати повністю.
11 листопада. Визволення
П’ятий день у місті були перебої з електрикою, водою та зв’язком. Ми до ладу не розуміли, що відбувається навколо. З різних джерел надходила суперечлива інформація. Всі були зайняті порятунком заморожених у переможених холодильниках продуктів. Про машини з українськими прапорами у місті мені сказали у магазині, куди я зайшов купити їжу. Як і у багатьох інших херсонців, моя психіка відмовлялася вірити у те, що відбувається. Була висока ймовірність провокацій російських військових, які переодяглися у форму ЗСУ, про це попереджали українські ЗМІ. Я з самого початку окупації вірив, що Херсон буде звільнений, але не очікував, що це може статися так раптово і так тихо. Що не буде артилерійських обстрілів та вуличних боїв, якими залякували городян російські військові. Порадившись, ми з дружиною вирішили поїхати до центру міста, щоб побачити все на власні очі. Обережно та невпевнено люди збиралися на центральній площі, яка має символічну назву «Площа Свободи». До нашої появи український прапор уже майорів не лише на постаменті, де колись стояв Ленін, а й над будівлею міської адміністрації. Проросійські плакати, що місяцями ображали гідність, до цього часу вже були грубо зірвані та спалені. Ми бачили, як вони догоряли на тротуарі, перетворюючись на символічний попіл. Обережними були не лише городяни, а й бійці ЗСУ, які заїхали до міста на легкових машинах для розвідки. Вони виглядали явно втомленими та напруженими. Схоже, вони теж не могли повірити, що російських військових тут вже немає і напружено вдивлялися в натовп, очікуючи побачити там переодягнених солдатів. Я назавжди запам’ятаю символічну сцену на майдані. Один із військових ЗСУ заліз на дах позашляховика, на якому приїхав до міста, щоб зняти з висоти натовп вдячних херсонців. Вони ж бачили його на тлі кінотеатру з величезним написом «Україна» та дружно кричали «Херсон – це Україна!».
Я все ще не вірив до кінця, що Херсон під контролем ЗСУ, але це було не останнє випробування для моєї нервової системи. Мені ще належало усвідомити, що в місті, яке раніше здавалося вимерлим, залишилося так багато жителів. Схоже, що всі вони разом вийшли із прапорами на дороги та площі, щоб зустріти українських солдатів. Машини святково сигналили перехожим із українською символікою, серед них було багато дітей. Напевно, найбільший натовп стояв на перехресті вулиць Івана Богуна та Кирила та Мефодія. Із чотирьох смуг дорожнього полотна було складно проїхати навіть однією. Люди стояли посеред дороги, розмахуючи прапорами, а коли з’являлися машини з українськими військовими, обступали їх з усіх боків, щоб обійнятися та подякувати їм.
Ми не приховували своїх почуттів, були квіти та сльози на очах, хтось навіть ставав навколішки посеред дороги. Все це дуже нагадувало святкування перемоги збірної у Чемпіонаті Світу з Футболу, ось тільки байдужих до неї практично не було. На цьому фоні відсутність електрики, тепла, води та зв’язку не могли затьмарити щастя городян, які вперше за довгий час відчули себе вільними. За понад вісім місяців ми відчували себе по-різному. Були моменти, коли долали сумніви, бував і розпач та апатія. Але, як дуже добре висловився Рільке: “Просто продовжуй йти, ніяке почуття не буде останнім”.
Опинившись вдома і згадуючи події свого довоєнного мирного життя, я раптово для себе усвідомив, що багато років у повсякденних рішеннях я вибирав тікати, зраджувати та будувати паркани. Насамперед від себе самого. То що це було? Місто вільне, ми перемогли ворога, але щоб зробити це, нам довелося звільнити свій внутрішній Херсон від загарбників, які окупували його так давно, що ніхто вже й не пам’ятає. Які ховалися в ньому непомітно для городян, впроваджуючись у всі органи влади та впливали на всі їх рішення. Тому що ті, хто вирішив залишитися тут і стояти за свободу до кінця, насамперед боролися зі своїм власним страхом, невидимим союзником усіх диктаторів і ядерних вождів. Це пройдене випробування – зцілення душі, тріумф віри. Доказ того, що є сила набагато могутніша за грубу фізичну. Це перемога загальнолюдських цінностей та найкращих його якостей над тиранією страху, перемога духовного над матеріальним. Здобути її – найвище благо для людини!
Народився у 1984 році в Херсоні в родині колишніх корабельних кухарів.
Він закінчив Морський коледж і служив на морі на посаді помічника капітана. У пошуках задоволення почав займатися фотографією.
Спочатку це було не більше ніж хобі, поки він не побачив реалістичні цифрові фотоколажі. Здатність синтезувати свої власні зображення замість того, щоб відображати оточуючу реальність, швидко привернула його повну увагу. Він нарешті отримав необхідні інструменти, щоб відтворити свій внутрішній світ і перетворити його; таким чином, його інтерес до традиційної фотографічної практики остаточно зник. Він почав відкривати приховані грані своєї свідомості, що спонукало його шукати відповіді в психології та релігії.
Незадовго до повномасштабного російського вторгнення в Україну він відмовився від своєї морської кар’єри, яку будував понад 20 років, і вирішив жити, створюючи мистецтво, яке могло б пробудити людей. 24 лютого 2022 року життя почало кидати йому виклики. Він вирішив залишитися в Херсоні, своєму рідному місті, яке було окуповане російськими військами, і боротися за свободу силою свого мистецтва. Це рішення несподівано привело його до відповідей, які він шукав: довести, що Рай (Рай у перекладі з української) — це не місце, а стан свідомості. Під час окупації Херсона він давав інтерв’ю BBC та ряду українських, американських і тайванських журналістів про своє мистецтво та ситуацію в місті, а також брав участь у численних виставках в Україні, Європі, США та Азії. Його твори мистецтва зберігаються в приватних колекціях у США, Нідерландах та Україні.
2024
Групова виставка “Світло переможе” у Le Salon D’automne, Париж, проєкт Національної академії мистецтв України, куратор Наталія Шпитковська
Групова виставка “Один день” в Українському культурному центрі в Стокгольмі, Швеція, куратор MYPH
Групова виставка “Після шоку” в Vriej Paleis Gallery, Амстердам, куратор Володимир Шаламов
Групова виставка “24” в ICEBERG/MiCT Gallery, Берлін, куратор Володимир Шаламов
Сольна виставка “Острів Херсон” у галереї Sklad N5, Черкаси
Публікація на вебсайті бібліотеки Принстонського університету “Колекція сучасного українського мистецтва в часи війни”
Групова виставка “ХУДОЖНИКИ ПРОТИ КРЕМЛЯ” у de Balie, Амстердам, куратор Володимир Шаламов і Сьєнґ Шейєн
2023
Групова виставка “УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО В ІТАЛІЇ – ПРАВА ЛЮДИНИ | Падуя-Херсон” у Centro Culturale Altinate San Gaetano, Падуя, куратор Людмила Оленович
Групова виставка “МИСТЕЦТВО ВИГРАЄ ВІЙНУ” в Національному політехнічному університеті, Львів, куратор Джорджіо Грассо
Лекція “Херсон. Провал терору” в музеї Фріса, Лейуорден, Нідерланди
Групова виставка “Концентрація волі” в M17 Центрі сучасного мистецтва, Київ, куратори Андрій Сидоренко та Ірина Яцик
Артистична резиденція “Постправда? Протидія нарративам дезінформації” в Києві, Україна
Групова виставка “Постправда? Протидія нарративам дезінформації” в Арт-просторі “Вежа”, Київський політехнічний університет, куратор Сейла Фернандес Арконада
Почесна відзнака на міжнародному фотоконкурсі Deeper Perspective
Ексклюзивне інтерв’ю в Beautiful Bizarre Magazine
Почесна відзнака та вибір журі у топ-5 на міжнародному фотоконкурсі
Групова виставка “Постправда? Протидія нарративам дезінформації” в арт-просторі Kunstleben Kreuzberg, Берлін, куратор Сейла Фернандес Арконада
Групова виставка “Українське мистецтво в ЄС. Відновлення дитинства” в Будинку Європейського парламенту, Брюссель, куратор Джорджіо Грассо
Групова виставка “Стук з глибин” в ICEBERG/MiCT Gallery, Берлін, куратор Володимир Шаламов та Ольга Дудигіна
2022
Групова виставка в Invogue_Art Gallery, Одеса, куратор ISPA
Групова онлайн-виставка “Ментальне здоров’я” в Tebbs Contemporary Art Gallery, Лондон, куратор Кірсті Теббс
Групова виставка “Стань на сторону України” в OneArtSpace Gallery, Нью-Йорк, куратор UART та NYCArtMovement
Публікація в Bird In Flight Ukraine
Публікація в Holod Magazine
Групова виставка “Захоплений дім” в Alte Münze, Берлін, куратор Port Agency
Сольна виставка на ярмарку фотографії в Роттердамі “Точка”
Групова виставка “Захоплений дім” в WEGIL, Рим, куратор Port Agency
Групова виставка “Захоплений дім” в DOOR OPEN SPACE, Амстердам, куратор Port Agency
Групова виставка “Захоплений дім” в Espace Vanderborght, Брюссель, куратор Port Agency
Групова виставка “Українське мистецтво в Італії” в Bovisa Super Studio, Мілан
Групова виставка “#social 2022” в CICA Musem, Корея
Сольна виставка “Щоденник Херсона” в Кінодомі, Київ, куратор Kyivphotos-Hall 2012
Роботи Рай Михайло
