Я проблема тут.?
- Про проєкт
- Події
- Преса
- Експозиція
- Роботи
- Фоторепортаж
- Митці
16 жовтня 2025 року у Центрі сучасного мистецтва М17 відбулося відкриття виставкового проєкту «Я проблема тут.?» за участі 40 українських мисткинь.
Мисткині проєкту: АнтіГонна, Світлана Бєдарєва, Діана Берг, Оксана Брюховецька, Юлія Беляєва, Ксенія Гнилицька, Олена Домбровська, Маргарита Дубовська, Еміне Зіятдін, Алевтина Кахідзе, Аліна Копиця, Анастасія Кулік, Марія Куліковська, Кіндерсіл, Ніна Лагута, Анастасія Лелюк, Катерина Лісова, Любов Малікова, Марія Матяшова, Дар’я Молокоєдова, Поліна Мороз, Севіля Наріман-кизи, Аліна Прокопенко, Маша Рева, Ріна Ріга, Річка, Анна Сержант, Євгенія Сидоренко, Каріна Синиця, Марина Скугарєва, Марина Талютто, Анастасія Тимошенко, Тамара Турлюн, Дарія Хожай, Даша Чечушкова, Поліна Чоні, Ольга Штейн, Поліна Щербина, Таня Щеглова, V (анонімна художниця).
«Проблемою» називають те, чия присутність порушує встановлений порядок. Те, що не вміщується. Те, що питає занадто багато. Те, що занадто голосно мовчить. Те, що не зникає після родів, старіння, невидимості, після смерті, на війні. Попри все.
Ця виставка не про жіноче мистецтво. Це виставка жінок, які є. Вони і точка, як присутність, і питання для системи, для історії, для війни, для культури, яка досі не знає що робити з жіночим гнівом, жіночим знанням, тілом, вірою, зростом, мовчанням, насолодою, агресією, дітьми, дочками, керамікою, материнством, богемою, вигнанням, шкірою, тілесністю, скорботою, солідарністю й передчуттям.
Вони – не коло. Не група. Не зріз «жіночого мистецтва». Вони – субʼєкти мистецтва, художниці, мисткині.
У виставці беруть участь художниці з різних поколінь, регіонів, досвідів: від кримських і київських до тих, хто мешкає в еміграції чи на фронтирі. Хтось працює з тілом, як єдиним домом. Хтось з керамікою, як із плоттю. Хтось – малювала нічний Київ у 1988 році, в передчутті, а хтось створює паспорти з крему, жиру і шоколаду. Хтось розчиняється у перформансі, хтось – стала радикальною й тілесною з початком війни, хтось – заглиблюється в поезію, щоб вижити.
Це спроба подивитися на висловлювання художницями, жінками – не як на «жіночий голос», а як на артефакт конфлікту. Не як на репрезентацію, а як на порушення режиму тиші.
«Я проблема тут.?» – питання без знаку. Без відповідальності. Але й без вибачень. Це запрошення увійти в простір, де жіноча присутність стає складною, багатошаровою, невилученою. І більше не просить дозволу.
Виставка «Я проблема тут.?» ставить під сумнів саму можливість «нормального» існування жінки в умовах війни. Точніше, неможливість. У ситуації затяжного конфлікту жіноча присутність завжди маркована як неправильна: надто емоційна, надто мовчазна, надто захищена, надто видима, надто поїхала, надто залишилася.
Ця виставка не про образ «жінки як героїні», і не про «жіноче мистецтво» як тему. Вона про жінку-художницю, яка є перешкодою для системи впорядкування досвіду війни. У термінах Сари Ахмед, вона – «the feminist killjoy» – та, хто не дозволяє затерти біль, розмити тілесність, імітувати одностайність.
Жінка в умовах війни не має єдиної ролі. Вона – фронт і тил, мати і вигнанка, художниця і суб’єкт підозри. Вона мусить говорити, але так, щоб не заважати. Вона мусить жити, але не демонструвати тілесне. Її присутність – суперечність, яку неможливо «гармонізувати» в межах ні героїчного наративу, ні мирного гуманізму.
Ми маємо справу з політичною тілесністю, що не узгоджується ні з гендерною роллю, ні з національним каноном. І ця тілесність – головний художній матеріал виставки.
Учасниці працюють із просторами розриву:
з тілом, що стало одночасно об’єктом захисту і полем битви;
з образом, що балансує між дотепністю й травмою;
з пам’яттю, що існує без території;
з естетикою, що не намагається «відновити», а лише зберегти напругу.
Це не репрезентація досвіду. Це опір форматуванню досвіду.
Ми не шукаємо відповіді на питання «де місце жінки у війні». Ми вказуємо на саму хибність запиту. Виставка «Я проблема тут.?» – це гетерогенне поле інтервенцій, де жіноча присутність не пояснюється, а затримується, набирає ваги, займає простір. Як дим, як глина, як травмована пам’ять, як перформативна дія.
Авторка: Марія Куліковська, кураторка проєкту
Графік роботи ЦСМ М17: Вівторок – Неділя, 11:00–20:00 (понеділок – вихідний)
Адреса: м. Київ, вул. В. Антоновича, 102-104
Вхід на виставку платний
Повна вартість квитка = 150 грн
Пільговий = 100 грн (школярі 12-17 років, студенти, люди з інвалідністю, військові, пенсіонери)
Дітям до 12 років вхід безкоштовний.
Квитки можна придбати при вході в ЦСМ М17.
Залишити відгук про виставку можна за цим посиланням.
Кураторка проєкту — Марія Куліковська
Директорка ЦСМ М17 — Наталія Шпитковська
Виставка проводиться за підтримки фонду Adamovskiy Foundation.
Центр сучасного мистецтва М17 – культурна інституція, простір діалогу для фахових кіл, платформа для вивчення і дослідження історичних і сучасних культурних процесів. Разом з українськими та міжнародними експертами, ЦСМ М17 прагне навчати і надихати українське суспільство, через виставки, різноманітні мистецькі та освітні практики сприяти його позитивній трансформації. ЦСМ підтримує художні експерименти, колаборації та міжнародні обміни для експертів і митців різних напрямів для інтеграції українського мистецтва до світового контексту.
Фонд Adamovskiy Foundation – неприбуткова організація, заснована бізнесменом Андрієм Адамовським у 2018 році. Діяльність фонду спрямована на збереження та вивчення культурної спадщини України та країн Східної Європи. Місія Фонду – популяризація культури та мистецтва як запоруки сталого і цивілізованого розвитку суспільства. Фонд бере активну участь в організації та підтримці виставкових проєктів, видавничих ініціатив, освітніх та дискусійних платформ, міжнародних форумів та експертних сесій.
Календар
Увесь календар
16 жовтня 2025 року в Центрі сучасного мистецтва М17 відбулося відкриття масштабного виставкового проєкту "Я проблема тут..?", який об’єднав 40 українських художниць.
40 українських художниць створили простір, де жіноча присутність стає голосом спротиву й сили.
Надто емоційна, надто мовчазна, надто захищена, надто видима, надто поїхала, надто залишилася.
До експозиції увійшли роботи 40 художниць з різних поколінь, регіонів, досвідів: від кримських і київських до тих, хто мешкає в еміграції чи на фронтирі.
Уже цього четверга, 16 жовтня, о 18:00 в ЦСМ М17 відбудеться відкриття виставкового проєкту «Я проблема тут.?».
У Києві 16 жовтня в Центрі сучасного мистецтва M17 відкриється виставковий проєкт «Я проблема тут.?», що досліджує досвід жінок у реальності війни та виклики, з якими вони стикаються у суспільстві й культурі.
До експозиції увійшли роботи 40 художниць з різних поколінь, регіонів, досвідів: від кримських і київських до тих, хто мешкає в еміграції чи на фронтирі.
У виставці беруть участь понад сорок художниць з різних поколінь і з різною мистецькою практикою. Зокрема, це Юлія Бєляєва, Ксенія Гнилицька, Алевтина Кахідзе, Марія Матяшова, Маша Рева, Даша Чечушкова, Ольга Штейн та інші.
Виставка «Я проблема тут.?» ставить під сумнів саму можливість «нормального» існування жінки в умовах війни. Точніше, неможливість.
16 жовтня 2025 року Центр сучасного мистецтва М17 відкриває виставку, що ставить під сумнів саму можливість «нормального» існування жінки в умовах війни.
Виставка «Я проблема тут.?» ставить під сумнів саму можливість «нормального» існування жінки в умовах війни. Точніше, неможливість.
Виставка «Я проблема тут.?» ставить під сумнів саму можливість «нормального» існування жінки в умовах війни. Точніше, неможливість.
40 художниць із різних поколінь і регіонів візьмуть участь у колективній виставці "Я проблема тут.?". Експозиція, присвячена існуванню жінки в умовах війни, відкриється 16 жовтня.
Ця виставка не про «жіноче мистецтво». Це виставка жінок, які є. Художниці з різних поколінь і досвідів — від Криму до еміграції — працюють із тілом, пам’яттю, поезією, матеріями, щоб проговорити неможливе.
